Вірш “Є вірші – квіти…” Ліни Костенко незвичайний, в ньому поетеса немовби сама визначає ролі для своїх поезій, класифікуючи їх за енергетичним струменем.
“Є вірші – квіти…” Ліна Костенко
Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є –
каторжани.
Крізь мури в’язниць,
по тернах лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть…
Чому вірші можуть стати каторжанами? Поетеса сама відповідає на це питання: «Український письменник, приходячи в літературу, спершу й не знає, в зону якої біди він вступив. Потім проходить здогад і протест: такого не може бути! А потім усвідомлення: так є. Але мушу працювати. Це доля мого народу, отже — і моя доля».
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Є вірші – квіти…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.
