"Зачарована Десна" герої твору

Головні герої твору «Зачарована Десна» – рідні для письменника люди, це його найближча родина. Характеристика героїв – Сашка, батька, матері, вчителя, діда Семена, прабаби Марусини допоможуть розкрити їх образи.

«Зачарована Десна» герої твору

«Зачарована Десна» — автобіографічний твір Олександра Довженка, в якому описуються спогади автора про дитинство.

Головні герої твору «Зачарована Десна»:

два ліричні герої — малий Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах);
Петро Семенович (батько);
Одарка Єрмолаївна (мати);
прабабуся Марусина;
дід Семен;
прадід Тарас;
дядько Самійло (неперевершений косарь).

Другорядні герої «Зачарована Десна» твору:

брати Сашка: Лаврін, Сергій, Василько й Іван;
дід Захарко (коваль);
учитель Леонтій Опанасенко тощо.

«Зачарована Десна» характеристика головного героя Сашка

Сашко: жвавий, дотепний, спритний, винахідливий хлопчик.

Наприклад: Одного разу Сашко поліз у тютюн, що якраз цвів, потім до огірків. Став дражнити бджіл, але жодна так його і не вкусила. Бджолине жало хоч і болить, але коли почне плакати малий, дід чи мати дають зразу мідну копійку, яку треба прикласти до болючого місця. Біль швидко проходить, а за копійку можна купити в крамниці аж чотири цукерки і смакувати ними до вечора.

«Зачарована Десна» характеристика діда Семена

Дід Семен «малому Сашкові нагадував Бога або святого Миколая. Звали його Семеном. Він був високий і худий, з білою бородою. Пахнув теплою землею і трохи млином, знав письмо і в неділю любив урочисто читати Псалтир. Ні дід, ні слухачі не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало їх, як дивна таємниця. Мати ненавиділа діда, вважала чорнокнижником, хоч Псалтир всередині був не чорний, а білий, і крадькома—таки спалила книжку. «Любив дід гарну бесіду й добре слово». «Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця».

Він був добрим духом лугу і риби. Гриби і ягоди збирав у лісі краще за всіх, «розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо». Коли діти приносили рибу, дід казав, що, мовляв, це не риба. От раніше була риба! І починав так розповідати про старовину, що діти слухали, забувши про все, поки й «не засинали в запашному сіні під дубами над зачарованою річкою Десною».

Більш за все дід Семен любив сонце, прожив близько ста літ, не ховаючись у затінок ніколи. Так під сонцем і помер, коли прийшов його час.

«Зачарована Десна» характеристика прабаби Марусини

Прабаба Марусина була маленька та прудка, очі мала такі видющі та гострі, що од них ніщо не могло сховатися. їй можна було по три дні не давати їсти, але без прокльонів вона не могла прожити й дня. «Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі».

«Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі… Без прокльонів вона не могла прожити і дня… Вони лились :і її уст потоком, як вірші з натхненного поета… У неї тоді блищали очі і червоніли щоки. Це була творчість її палкої темної перестарілої душі». Це опис прабаби Марусини.

«Зачарована Десна» характеристика батька

Батько – є взірцем людської досконалості, виразник народної моралі.

“Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя…
Одне, що в батька було некрасиве,— одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Наче нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом і рванням…
З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів — він годився на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку».

«Зачарована Десна» характеристика матері

Матір – невсипуща трудівниця, щиро любила все, що виростало із землі.

Мати вважала, що буде в раю між святими «як боляща великомучениця» і так часто показувала те місце на картині, де знаходитиметься її душа, що там зробилася пляма.

«Зачарована Десна» характеристика вчителя

Леонтій Созонович Опанасенко, старий, нервовий і сердитий. Носив золоті ґудзики і кокарду, був вищим за батька, то ж це надавало йому грізної сили. Учитель спитав хлопця, як його звати, але той так злякався, що втратив голос, потім усе—таки ледве вимовив своє ім’я. Далі учитель задав не зовсім розумне питання — як звати батька. Сашко відповів: «Батько!» Глянули батько з сином один на одного і зрозуміли, що діло їхнє програне. Нудьга вхопила хлопця за серце, і він не зміг нічого більше сказати. Учитель промовив: «Не развитый!» — і відправив геть.
«Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало»? належать матері героя

Характеристика героїв “Зачарована Десна” допомагає зрозуміти їх внутрішній світ, відношення до них автора повісті.