Що означає фразеологізм золоті верби ростуть знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті.
Золоті верби ростуть: значення фразеологізму
Золоті верби ростуть – про недоладні, нерозумні дії кого-небудь. Так кажуть, коли нічого путнього не виходить.
Речення з фразеологізмом “Золоті верби ростуть”
От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький);
— Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах);
— Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть… (М. Понеділок).
У Львові спіймали кишенькового злодія, за яким ростуть “золоті верби” по всій Західній Україні. (З газети)
Тоді бабина дочка почала розказувати, що їй було, а баба з дідом слухають; а як розказала вона все те, то баба й мовила: — Мабуть, така твоя доля, що куди не підеш, то золоті верби ростуть! Сиди вдома і не рипайся, бо та добра привезла, а ти смердючих гадюк! Отак вони собі живуть і досі, живі-здорові. (Українські казки)
Про Йонка казали: куди не ступить, за ним золоті верби ростуть.
– Доню моя, для тебе воно зайве. За тобою без того золоті верби ростуть, де не повернешся, – зауважила мама. Наталочка набурмосилася, але тільки на хвилечку… (Таємниця козацької шаблі)
Тепер Ви знаєте що означає “Золоті верби ростуть” та зможете скласти речення з фразеологізмом «Золоті верби ростуть».
