Біографія Мольєра українською розповість про його життя та творчість головну інформацію.
Біографія Мольєра коротко
Мольєр (Жан-Батист Поклен) (1622-1673) – французький комедіограф XVII століття, творець класичної комедії, за професією актор і директор театру, більш відомого як трупа Мольєра.
Париж, 15 січня 1622. У французькій сім’ї Жана Поклена, багатого буржуа, потомственого декоратора, народився син, Жан-Батист. Мати померла, коли хлопчикові було 10 років. Батько хотів, щоб син став продовжувачем його справи і забезпечив спадкоємцю непогану освіту. Жан-Батист закінчив єзуїтський коледж, витримав іспит на звання ліценціата прав в Орлеані.
Але чудові перспективи не приваблювали юнака. Найбільше захоплення Мольєра з дитинства – театр.
Мольєр вважав театр – дзеркалом суспільства. У його п’єсах діяли звичайні люди. П’єси Мольєра відрізнялися від звичайних класицистичних п’єс своєю стрімкістю, динамічністю, природньою грою акторів.
У червні 1643, коли йому вже виповнився 21 рік, Жан-Батист Поклен покинув сім’ю і відкрив разом з актрисою Мадленою Бежар «Блискучий театр» в Парижі. У трупі було 10 акторів. Через три роки Мольєр вимушений був закрити свій театр, тому що не було успіху, з’явились борги. З цієї причини йому довелося навіть провести деякий час у в’язниці.
Після цієї історії батько прокляв свого сина, заборонив ганьбити прізвище. У той час акторська професія вважалася ганебною і називалася не інакше як презирливим «комедіант». Саме з цим пов’язують появу псевдоніма Мольєр. Жан-Батист вирішив зректися свого прізвища, адже він не уявляв свого життя без театру.
Мольєр зайнявся улюбленою справою, організувавши мандрівну трупу, з якою подорожував з одного міста в інше 12 років. Репертуар був невеликий, тому він сам взявся за перо. Починав з написання одноактних п’єс. Так з’явилися «Літаючий доктор», «Ветреник», «Ревнощі Барбуйе» (це ті, які збереглися, а були й інші).
Поступово популярність трупи Мольєра росла, трупа почала виступати у великих містах. Мандрівна група акторів стала успішною, бо Мольєр відкрив себе як талановитого коміка і комедіографа.
Одного разу, в Лангедоке Мольєр зустрівся зі шкільним товаришем принцом Конті, який порекомендував його брату короля. І ось Жан-Батист Мольєр разом зі своїми акторами отримав можливість грати в театрі при дворі, в Луврі.
Герцог Філіп Орлеанський запросив Мольєра та його акторів виступити перед Людовиком XIV з п’єсою «Закоханий лікар» (24 жовтня 1658 року). Королю сподобався виступ і театр Мольєра залишився у Парижі після першого виступу перед Людовиком XIV.
Останні півтора десятиліття життя Мольєра (1658 – 1673) були найпродуктивнішою в плані драматургії. В цей час були створені такі шедеври, як «Смішні модниці», «Уявний рогоносець», «Міщанин шляхтич», «Дон Жуан, або Кам’яний гість», «Тартюф», «Мізантроп», «Удаваний хворий». Його п’єси нещадно висміюють пороки людей: жадібність, лицемірство, святенництво.
Мольєр був людиною далеко не бідною, отримував щорічну пенсію в 1500 ліврів від короля. Але до грошей ставився легко, з задоволенням витрачав їх. Витрачав не тільки на себе, допомагав нужденним, відгукувалися про нього, як про людину добру, великодушну.
Не можна сказати, що особисте життя Мольєра склалося щасливо. Одружився він в 40 років, але молода дружина Арманда Бежар обманювала його. Не склалася і дружба його з Жаном Расином. Після прем’єри в театрі Мольєра п’єси Расіна «Олександр Великий», вона була передана для постановки інший трупі. Мольєр сприйняв це як зраду.
Помер Жан-Батист Мольєр 17 лютого 1673 році після спектаклю «Удаваний хворий», де грав головну роль. Незважаючи на те, що відчував себе погано, спектакль скасовувати не став. Догравши роль до кінця, піти з театру сам вже не міг і помер через кілька годин. Причина смерті – туберкульоз.
В той час акторів заборонялося ховати на кладовищах, але завдяки королю, Мольєр все ж був похований, але вночі і в тій частині цвинтаря, де хоронили самовбивць. У 1792 році його останки були перенесені в музей французьких пам’ятників, а в 1817 перепоховані на кладовищі Пер Лашез, в Парижі.
Важливо!
Творчість Мольєра представляє літературний напрям класицизм.
Комедія – це жанр, який уславив Мольєра.
Cпасибо за статью ! Очень люблю Мольера и с удовольствием читаю о нем и смотрю в разных постановках . Обожаю "Скуого" в исполнении Луи де Финеса , а недавно посмотрела в исполнении израильского театра – очень понравилось . Мольер замечательный драматург и психолог !
zak ти задніпріводний