Галицько-Волинська держава терміни та поняття ЗНО

Галицько-Волинська держава терміни та поняття ЗНО

 Хто такий Баскак?

Баскак (від тюркського «представник») — намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах у другій половині ХНІ — на початку XIV ст. Його супроводжувати значні військ, загони, проводив облік населення і збирав данину в підкореній країні, часто втручався у взаємовідносини між князями, чинив суд і розправу. Жорстокі дії б. призводили до повстань. На поч. XIV ст. хани перестали посилати своїх представників в Україну, зобов’язавши князів самих збирати данину і відвозити її в Золоту Орду.

Галицька митрополія визначення:

Галицька митрополія — церковна провінція, утворена на землях Галицько-Волинської держави 1303 за князя Юрія І Львовича. Першим митрополитом був грек Ніфонт (1303-1305).

Галицько-Волинська держава визначення:

Галицько-Волинська держава — держава, утворена Романом Мстиславичем 1199 внаслідок об’єднання Волинського та Галицького князівств. Була найбільшою і наймогутнішою серед удільних князівств, що виділилися на укр. землях внаслідок розпаду Київської держави. У різні періоди до її складу входили Белзьке, Берестейське, Володимир-Волинське, Галицьке, Звенигородське, Луцьке, Перемишльське, Теребовлянське та ін. удільні князівства. Деякий час до Галицько-Волинської держави належали Київщина і Переяславщина. Після загибелі засновника держави у 1205 р. її цілісність була порушена. Данило Романович 1238 відновив єдність держави (помер 1264). Після нього відбувалася боротьба між волинським князем Володимиром Васильковичем (1269-1289) і галицьким во­лодарем Левом Даниловичем (1264-1301). На початку XIV ст. єдність відновив Юрій І Львович (з 1301), згодом йо­го сини Андрій і Лев. Останнім галицько-волинським князем був Юрій 11 Болеслав, син дочки Юрія І Марії та мазовецького князя Тройдена (1323-1340). Після отруєння Юрія II у справи держави активно втрутилися іноземці. 1349 польський король Казимир ІІІ захоплює Галичину. Волинь пізніше відійшла до Литовської дер­жави.

Золота Орда визначення:

Золота Орда — татарська держава, яка існувала в ХІІІ-XV ст. на території Середньої Азії та Східної Європи. У сх. джерелах називалася улус Джучі, або Синьою Ордою, в руських — Золотою Ордою. Виникла у 40-х рр. XIII ст.. внаслідок завойовницьких походів хана Батия. До складу входила територія від басейну р. Обі та району нижньої Сирдар’ї на сході до р. Дністра на заході. Руські князівства територіально не входили до Золотої Орди, а пере­бували у васальній залежності. Центром держави було нижнє Поволжя, столиця Сарай-Бату.

Калка де знаходиться?  

Калка — річка (тепер Кальчик, притока Кальміуса), на якій 31.05.1223 р. (за іншими даними 1.06) відбулася перша битва руських і половецьких військ з монтоло-тагарськими ордами, керованими Джабе і Субедеєм. При виробленні плану битви серед князів виникли суперечності. Війська галицького князя Мстислава Удатного, Данила Романовича та половці переправилися через Калку і були розбиті монголами. Згодом монголо-гатари три дні штурмували укріплений табір великого князя Київського Мстислава Романовича і запропонували мир. Коли ж умови були прийняті, князівські дружини залишили табір, монголи напали на них і знищили. Проте зазнавши значних втрат, ординці не наважилися продовжити похід вглиб Київської держави і повернулися до Монголії.

Княжі з’їзди визначення:

Княжі з’їзди — з’їзди удільних князів Київської держави, які визнавали васальну залежність від Великого князя Київського. На них вирішувалися найважливіші військ, справи, погоджувалися міжусобні суперечки, уточнюва­лися правові документи тощо. Найбільш відомий Любецький з’їзд 1097, на якому було домовлено про припи­нення усобиць і схвалено право князів на успадковану землю.

Любецький з’їзд визначення:

Любецький з’їзд — з’їзд князів Київської держави 1097 у Любечі. Були присутні 6 князів (серед них — Святополк Ізяславич, Олег Святославич, Володимир Мономах), які вирішили припинити міжусобні війни і про­голосили. що кожен князь повинен володіти тими землями, які успадкував від батька. Учасники зібрання вирішили для налагодження спільних справ скликати княжі з’їзди, а також організувати спільний похід проти половців. Однак з’їзд не зміг припинити князівські усобиці.

Монголо-татарське іго визначення:

Монголо-татарське іго — ярмо, поневолення руських земель монголо-татарськими загарбниками.

Орда визначення:

Орда (від тюркського «намет хана, стоянка») — у тюркських і монгольських народів спершу назва військово — адміністративної одиниці, згодом — стоянки кочовиків, об’єднання кількох племен; за середньовіччя — ставка хана, столиця; назва тюрксько-монгольських феодальних держав (наприклад, Золота орда). Переносно — численне неорганізоване скупчення людей.

Феодальна роздробленість визначення:

Роздробленість (феодальна роздробленість) — розпад великих середньовічних держав на окремі незалежні держа­ви. З єдиної Київської держави на території сучасної України виникли Волинське, Галицьке, Київське, Переяс­лавське та Чернігівське князівства.

Статут Володимира Мономаха значення:

Статут Володимира Мономаха (Устав Володимира Мономаха) — закони великого князя київського, ухвалені на нараді у с. Берестові (поблизу Києва) князем Володимиром Мономахом, тисяцькими кількох міст після Київського повстання 1113. Статут Володимира Мономаха складався з 69 статей, регулював правове становище залежних селян і ви­значав порядок стягнення лихварських резів (відсотків) з боржників (допускав одержання не більше 100% річних). У статуті сформульовані права і обов’язки закупів, визначалися джерела холопства, заборонялося пере­творення на раба купця-боржника. Статут вміщений у розширеній редакції «Руської правди».

Удільні князівства визначення:

Удільні князівства (від українського «уділ — частка члена князівської сім’ї у родовому володінні) — князівські володіння, що утворилися внаслідок розпаду Київської Русі. Перші у. к. з’явилися в XI ст. Після смерті Яросла­ва Мудрого фактично виникли Київська, Чернігівська і Переяславська землі. Князі Ростиславичі на заході утво­рили Звенигородську, Перемиську і Теребовельську землі, які згодом об’єдналися у Галицьке князівство. Лю­бецький з’їзд узаконив події на уділи і тим самим юридично закріпив політ, роздроблення Київської держави. Процес поділу був призупинений у часи правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава Великого, проте згодом набув невідворотного характеру. У. к. утворювалися внаслідок земельних перерозподілів, захоплень, передачі у спадок різних земель членами князівських династій. У XII ст. на укр. землях існували Волинське, Га­лицьке, Київське, Переяславське і Чернігівське князівства. Вони були майже самостійними державами на кшталт західноєвропейських королівств.

Що таке Улус?

Улус (від тюркського «народ») — у тюрксько-монгольських народів Центр. Азії та Сибіру родоплемінне об’єднання з відповідною територією, як правило, на чолі з ханом.

Федеративна монархія визначення:

Федеративна монархія (від лат. «союз» і гр. «сам, один» і «влада») — прийнята істориками назва Київської Русі часів феод, роздробленості.

Ярлик Золотої Орди визначення:

Ярлик (від тюркського «наказ, веління») — грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими державами чи провінціями, підлеглими татарам. Наданням ярлик хани затверджували руських князів у їхніх удільних князівствах. Це важливі історичні документи, що містять відомості про адміністративно-територіальний устрій Золотої Орди, види та порядок феодальної залежності.

Ярославська битва значення:

Ярославська битва — битва військ Галицько-Волинського князівства проти об’єднаної угорської і польської армії 17.08.1245 біля міста Ярослава на річці Сян (нині у Польщі). Угорське військо очолив зять коро­ля Бели IV чернігівський князь Ростислав Михайлович, його підтримали польські загони та дружини галицьких бояр Данило Галицький мав підтримку литовського князя Міндовга, мазовецького князя Конрада та половців. У вирішальній битві українські війська розгромили противника. Перемога зміцнила владу Данила Романовича й завершила тривалу міжусобну 6оротьбу в Галицько-Волинській державі. Внаслідок перемоги у Ярославській битві значно зріс міжнародний авторитет Галицько-Волинського князівства.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *