Хронологічна таблиця: Україна в 1929-1938 рр.
1927-1928 рр. — хлібозаготівельна криза.
1928 р., — рішення РНК СРСР про достроковий збір усіх платежів з селян. Початок надзвичайних заходів у сільському господарстві. Початок сталінської «революції згори».
1928 р., 18 травня — 5 червня — розгляд судом Москві сфальсифікованої «Шахтинської справи», пов’язаної з так званою підривною діяльністю технічної інтелігенції Донбасу проти радянської влади. Із 49 засуджених 7 осіб розстріляно.
1928 р., 28 листопада — створення на Одещині в радгоспі ім. Т. Шевченка першої в СРСР МТС — машинно-тракторної станції. МТС забезпечували посилення впливу держави на село.
1928-1932 рр. – перший п’ятирічний план розвитку породного господарства.
1929 р., 7-15 травня – XI Всеукраїнський з’їзд рад затвердив план першої п’ятирічки.
1929 р., 10-17 листопада – пленум ЦК ВКП(б). Розгром групи Н. Бухаріна. Ухвалення резолюції «Про сільсько господарство України і про роботу на селі», в якій вимагалося прискорити темпи колективізації в республіці,
1929 р. – «Рік великого перелому» (назва сталінської статті в газеті «Правда» від 7 листопада). Остаточна перемога Йосифа Сталіна в боротьбі за владу. Перехід до форсованої індустріалізації та колективізації сільського господарства.
Юрій Кондратюк розробив теорію космічних польотів. На її основі через 40 років США здійснили висадку свого космічного апарату на Місяць.
1930 р., 5 січня — постанова ЦК ВКП(б) про темпи колективізації й заходи допомоги держави колгоспному будівництву.
1930 р., 28-29 січня — самоліквідація УАПЦ на надзвичайному соборі через шалений тиск з боку влади.
1930 р., 30 січня — постанова ЦК ВКП(б) про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації.
1930 р., 24 лютого — лнст-директива Станіслава Косіора місцевим парторганізаціям про форсування колективізації. Прагнення колективізувати всю Україну до осені 1930 р.
1930 р., 2 березня — Й. Сталін виступив у «Правді» зі статтею «Запаморочення від успіхів», де засуджував «перегини», але відповідальність покладав на місцеве керівництво.
1930 р., 9 березня — 19 квітня — процес СВУ в Харкові. Підсудними були 45 видатних діячів української національної інтелігенції на чолі з С. Єфремовим, який засуджений на 10 років. Всього за сфальсифікованими звинуваченнями репресовано близько 5 тис осіб.
1930 р., 8 квітня — на екрани кінотеатрів вийшов фільм О. Довженка «Земля» (ВУФКУ, за власним сценарієм). У 1958 р. визнаний одним з 12 найкращих картин світового кінематографу.
1930 р., 25 липня — постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове навчання», започатковане обов’язкове чотирикласне навчання.
1930 р. — створення першого українського балету (Михайло Вериківський, «Пан Каньовський»).
1931 р., березень — «викриття» органами ДПУ «Українського національного центру». Засуджено близько 50 осіб, переважно колишні діячі українського національного руху. У зв’язку з цією «справою» був арештований і висланий до Москви М. Грушевський.
1931 р., 1 жовтня — введення в дію і випуск першого трактора Харківським тракторним заводом (ХТЗ) ім. Серго Орджонікідзе.
1932 р., 9 лютого — ухвалення постанови ВУЦВК про адміністративно-територіальну реформу. Створення областей і перехід на триступеневу систему управління: центр — область — район.
1932 р., 7 серпня — постанова ЦВК і РНК СРСР про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації, згідно з якою крадіжка державного та колгоспного майна каралася розстрілом, а при наявності пом’якшувальних обставин — тюремним ув’язненням строком не менше 10 років («закон про п’ять колосків»).
1932 р., 16 вересня — затверджено інструкцію щодо застосування постанови від 7 серпня 1932 р., яка мала цілком таємну частину («окрема тека»), що передбачала спрощений порядок затвердження вироків до розстрілу.
1932 р., 10 жовтня — урочисте введення в дію Дніпрогесу в Запоріжжі, найбільшої тоді в Європі електростанції.
1932 р., 30 жовтня — початок діяльності в Україні Надзвичайної комісії з хлібозаготівлі (комісія В. Молотова, діяла до кінця січня 1933 р.). Вилучення репресивними методами з українського села майже 90 млн пудів зерна.
1932 р., 8 листопада — таємна постанова ЦК ВКП(б) про припинення відвантаження товарів для сільської місцевості України.
1932 р., 20 листопада — постанова РНК УСРР «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», де був пункт про застосування «натуральних штрафів». Штрафи м’ясом мали стягуватися як за рахунок усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників.
1932 р., 1 грудня — РНК УСРР заборонив торгувати картоплею у районах, які злісно не виконують зобов’язань з контрактації та перевірці наявних фондів картоплі у колгоспах.
1932 р., 6 грудня — ухвалення постанови РНК УСРР і ЦК КП(б)У «Про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі». Це рішення спричинило збільшення жертв Голодомору.
1932 р., 14 грудня — Й. Сталін і В. Молотов підписали постанову ЦК ВКП(б) і РНК СРСР у зв’язку з проведенням хлібозаготівельної кампанії. Разом з тим цей документ вимагав «правильного проведення українізації» в Україні та в регіонах, де компактно мешкали українці. По суті це означало смерть українізації.
1932 р., 19 грудня — ЦК ВКП(б) і РНК СРСР розглянули питання про хлібозаготівлі в Україні. Ситуацію визнано незадовільною і доручено «виправити» ЇЇ Л. Кагановичу і П. Постишеву як «особливо уповноваженим».
1932 р., 31 грудня — ухвалення ВУЦВК і РНК УСРР постанови про введення єдиної паспортної системи в УСРР і обов’язкового запису паспортів (прописки). Фактичне прикріплення селян до землі (паспорти лише в містах).
1932 р. – заснування Інституту електрозварюванняВУАН на чолі з Євгеном ІІатоном (з березня 1945 р, названий його іменем). Розробка ефектнішого способу електрозварювання під флюсом.
1932- 1933 рр. – Голодомор в Україні. Кількість жертв 4-7 мли осіб. Одна з найбільших трагедій України за всю історію.
1933 р., 19 січня – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов’язкову поставку зерна державі колгоспами й одноосібними господарствами». Запровадження погектарного принципу хлібозаготівлі.
1933 р., 24 січня – призначення П. Постишева другим секретарем ЦК КП(б)У, який, крім того, був секретарем ЦК ВКП(б). Очолив кампанію репресій в Україні у зв’язку з голодом, а також здійснював остаточний погром українського відродження.
1933 р., січень – постанова партійно-державного керівництва СРСР про організацію політвідділів при МТС і радгоспах. Для роботи на селі прибули близько 16 тис. осіб, наділені надзвичайними повноваженнями.
Усунення Миколи Скрипника з поста наркома освіти. Згортання українізації.
«Викриття» органами ДПУ чергової «контрреволюційної організації», яка отримала назву «Українська військова організація». Вирок затверджено 20 жовтня 1933 р., засуджено 148 осіб, серед них багато вихідців із Західної України.
1933 р.. 23 лютого — Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову «Про поїздки по СРСР іноземних кореспондентів». Установлювався порядок відвідування певних пунктів лише з дозволу Головного управління міліції. Світ не мав знати про те, що коїться в Україні.
1933 р., 10 березня —ухвалення РНК УСРР постанови про організацію в Україні державних університетів.
З нового навчального року мали відкритися Київський, Харківський, Одеський і Дніпропетровський університети.
1933 р., 8 квітня — РНК і ЦК КП(б)У затвердили Тимчасові правила трудового розпорядку в колгоспах, якими встановлювався жорсткий контроль і запроваджувалися каральні санкції за невихід на роботу, заборонялася робота поза колгоспом. Правління також могло регулювати тривалість робочого дня, скасовувати вихідні тощо.
1933 р., 13 травня — самогубство М. Хвильового на знак протесту проти погрому української культури. Початок масових арештів серед письменників.
1933 р., 8-11 червня — пленум ЦК КП(б)У. П. Постишев здійснив вирішальну атаку проти М. Скрипника.
1933 р., 7 липня — самогубство М. Скрипника. Символ закінчення українізації.
1933 р., 17 липня — після закінчення будівництва Дніпрогесу та ліквідації порогів по Дніпру вирушив у рейс перший пароплав з Києва до Херсона.
1933 р., 5 жовтня — постанова наркомату освіти про театр «Березіль», згідно з якою Лесь Курбас був звільнений з посади художнього керівника та директора театру, згодом репресований.
1933- 1937 рр. — друга п’ятирічка. Введення в дію гігантів металургії: «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь». Завершення суцільної колективізації. «П’ятирічка знищення релігій» (Й. Сталін оголосив про «безбожну п’ятирічку» ще 15 травня 1932 р.).
1934 р., 21 січня — постанова ВУЦВК про перенесення столиці з Харкова в Київ.
1934 р., 16 червня — 12 серпня (з перервою) — 1 з’їзд письменників республіки, який проголосив створення Спілки радянських письменників України.
1934 р., 1 грудня — вбивство С. Кірова. Розгортання нової хвилі репресій. Постанова Президії ЦВК СРСР про прискорене ведення слідчими органами справ звинувачених у підготовці та здійсненні терористичних актів (не більше 10 днів). Розгляд — без прокурора й адвоката, оскарженню чи помилуванню не підлягали, негайне виконання вироку.
1934 р., 7 грудня — постанова РНК СРСР про скасування карткової системи на хліб, борошно, крупу (запроваджена восени 1928 р.).
1934 р., грудень — арешт у Харкові майже 300 українських кобзарів і лірників, які приїхали на Республіканську олімпіаду, їх розстріл.
1934-1936 рр. — спорудження в Києві стадіону «Динамо» (архітектор Василь Осьмак).
1934 р., 24 березня — урочисте відкриття пам’ятника Т. Шевченкові в Харкові (скульптор Матвій Манізер).
1935 р., 31 серпня — почин Олексія Стаханова на шахті «Центральна-Ірміне» в Кадіївці. Застосувавши новий метод роботи, вибійник О. Стаханов з допомогою двох кріпильників вирубав 102 т вугілля, перевищення норми в 14,5 разу. Стахановський почин підтримали в інших галузях.
1935 р., 5 листопада — у Києві відкрили регулярний тролейбусний рух.
1936 р., 1 лютого — М. Ізотов на шахті «Кочегарка» (Горлівка) з допомогою 12 кріпильників нарубав 607 т вугілля, що було абсолютним досягненням на відбійному молотку.
1936-1938 рр. — створення Меморіального музею Т. Шевченка в Каневі на Тарасовій горі (архітектори Василь Кричевський, Петро Костирко).
1936-1939 рр. — спорудження в Києві будинку Верховної Ради УРСР (архітектор Володимир Заболотний).
1937 р., 25-30 січня — надзвичайний XIV Всеукраїнський з’їзд рад. Ухвалення нової Конституції УРСР. Демократичні положення конституції не підтверджувалися практикою життя.
1937 р., 3 листопада — масові розстріли української інтелігенції на Соловках і в Карелії (М. Зеров, М. Куліш, Л. Курбас та інші).
1937 р. — особиста вказівка Й. Сталіна від імені ЦК ВКП(6) органам НКВС про застосування до заарештованих фізичних методів тиску (використовувалися й раніше без санкції). Найбільш масові репресії, які охопили всі категорії населення.
1938 р., 10 квітня — постанова ЦК КП(б)У “Про реорганізацію шкіл на Україні”. Перетворення національних шкіл на радянські школи звичайного типу. Посилення процесу русифікації народної освіти в Україні.
1938 р., 20 квітня — постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов’язкове вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання.
1938 р., 26 червня — перші вибори до Верховної Ради УРСР. Відбувалися на безальтернативній основі (вибори без вибору).
1938 р., 28 грудня — постанова ЦК ВКП(б), РИК СРСР, ВЦРПС про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування та боротьбу зі зловживаннями.
1938 р. — вийшов у світ «Короткий курс історії ВКП(б)», редагований особисто Й. Сталіним. Узаконювалася фальсифікація історії партії та країни.
1939 р., 18 червня — відкриття в Каневі на могилі Т. Шевченка пам’ятника (скульптор М. Манізер).
Читайте тему “Україна в 1929-1938“, щоб краще підготуватися до ЗНО з історії України