“Квартет” аналіз байки Івана Крилова допоможе визначити, яка мораль та головна думка, зрозуміти, що символізують герої та що висміяв автор. У цьому творі герої намагалися стати музикантами не маючи слуху і не вміючи грати на інструментах. Автору вдалося під виглядом звірів показати людей, що беруться за межі не свою справу.
Іван Крилов “Квартет” аналіз
Автор – Іван Крилов
Жанр – байка
Рік написання – 1811
Мораль байки “Квартет” – «Тож, як сідати — ваші сварки марні, Бо з вас музики зовсім незугарні»
Головна думка – кожен повинен займатися своєю справою. Важливо мати музичні здібності для того, щоб гарно грати.
Герої – Віслю, Козел, Ведмідь, Мавпа, Соловей
Образи байки Крилова символізують:
- Віслюк символізує дурість,
- Ведмідь — неповороткість, незграбність, відсутність музичного слуху (згадайте: «Ведмідь на вухо наступив»),
- Мавпа — цікавість, метушливість, легковажність.
- Соловей символізує талановитого співака, має неабиякі музичні здібності. Він і пояснює горе-музикантам: «Щоб буть музикою, потрібне вам уміння Та вуха, що за ваші тонші будуть».
Які людські пороки висміює Крилов у байці «Квартет»?
Зайву самовпевненість, невігластво, дилетантство, негнучкість розуму, дурість.
Чого вчить байка “Квартет”? Вчить займатися лише тією справою, до якої є талант і здібності. Вчить не сперечатися і не сваритися. Вчить слухати мудрі поради.
Автор висміює невміння слухати одне одного, домовлятися. Один з музикантів – осел, інший – козел, бешкетниця мартишка та грубий, незграбний ведмідь. Користі від кращої ідеї не буде, якщо цією справою займатимуться люди-невігласи. Тобто для того, щоб добре робити якусь справу потрібні вміння, старанність і злагода та професійної підготовки.
“Квартет” скорочено
Вирішили якось четверо друзів Осел, Козел, Мавпа і Ведмідь стати музикантами. Знайшли вони інструменти і затіяли зіграти квартет, хоча таланту до музики не мали.
Взяли вони інструменти, ноти й стали грати. Але нічого у них не виходило. Мавпа запропонувала помінятися місцями, але справа на лад не пішла.
Осел запропонував сісти поруч, але і це не допомогло. Звірі стали сперечатися і на шум прилетів соловей.
Він сказав, що ніщо їм не допоможе, адже вони не годяться в музиканти.
План байки “Квартет”
- Рішення звірів.
- Невдачі.
- Суперечки.
- Вирок солов’я
Крилов “Квартет” на українській мові
Вигадниця Мартишка,
Осел,
Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
“Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа,— постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже піде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!”
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
“Стривайте ж, я знайшов секрет,-
Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем”.
Послухали Осла, поважно сіли в ряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов’ю якраз там пролітать,
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
“Будь ласка,— мовили,— таж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!”
“Щоб буть музи?кою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,-
Їм одмовляє Соловей,-
Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні”.
В байці “Квартет” Крилов висміяв Державну раду та її керівників, що виявилися нездатними і безпорадними перед конкретними політичними завданнями. Крилов звертає свою сатиру проти пустопорожніх базік і неуків. Байка була написана через рік після того, як приступила до своїх обов’язків сформована Олександром I Державна рада. Цар розділив її на чотири відділи, на чолі були поставлені високородні вельможі: князь Лопухін (Козел), граф Аракчеев (Ведмідь), Завадовський (Осел), Мордвинов (Мавпа).
Проказница-мартышка,
Осел,
Козел
Да косолапый Мишка ;
Затеяли сыграть квартет”
Ударили в смычки, дерут, а толку нет.
Музиканти зовсім не вміють грати, але не розуміють цього, бачать причини своїх невдач в іншому — у неправильному розташуванні учасників квартету. І ось пішли довжелезні суперечки про те, кому з вельмож керувати яким із відділів. Кілька разів їм довелося з волі царя мінятися ролями, поки нарешті, ролі були остаточно розподілені.
Автор іронізує над наївністю своїх героїв, які, не вміючи грати, вирішили «полонити своїм мистецтвом світ». Вони впевнені: «У нас затанцюють ліс і гори!»
Єдине, що, на їхню думку, потрібно для гри у квартеті — ноти та інструменти.
Але мудрий Соловей (народ) розуміє необхідна умова злагодженої гри квартету – роботи Державної ради – професіоналізм:
“Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье
И уши ваших понежней”,
Им отвечает Соловей.
І майже як афоризм, коротко і категорично звучать слова вироку:
“А вы, друзья, как ни садитесь.
Все в музыканты не годитесь”.
