«Скіфи» Блок аналіз вірша

«Скіфи» — вірш Олександра Блока. Разом з поемою «Дванадцять» є останнім твором поета.

«Скіфи» аналіз вірша

Рік написання: 1918

Літературний рід: лірика

Жанр «Скіфи»: ода

Вид лірики: патріотична

Стиль: символізм

Провідні мотиви «Скіфи»: заклик до миру та спокою; звеличення незборимих «нащадків скіфів»; утвердження здатності Росії протистояти Старому Світу.

Епіграф: цитата з поезії Володимира Соловйова: «Панмонголізм! Хоч назва дика, Та пестить мені слух вона»

Композиція: 12 строф

Віршовий розмір «Скіфи»: ямб

Римування: перехресне

Передумови написанння: перемовини російської делегації в Брест-Литовську та підписання сепаратного миру.

Історіософська поезія «Скіфи» — це останній значний твір О. Блока. За Блоком Росія відіграє роль своєрідного «щита» між Сходом та Заходом, тому вірш побудовано за принципом антитези. Росія порівнюється зі Сфінксом (найзагадковіша та наймудріша міфічна істота). Поет закликає Європу відмовитися від війни та встановити дружні стосунки зі своєю «варварською» країною.

«Скіфи» ідейно-художній аналіз 

«Скіфи» наповнені патріотичністю, кожне слово в них — вагоме, а весь твір в цілому звучить дещо пафосно, більш нагадуючи собою маніфест. Однак при цьому цей вірш не може нікого залишити байдужим. Він народжує почуття гордості за свій народ, за Росію, за її багатовікову, багату історію, повну перемог.

Вірш було створено протягом двох днів. До його написання Блока спонукали переговори, що проводяться російською делегацією в Брест-Литовську і спрямовані на вихід Росії з війни і підписання сепаратного договору. А.Блок, який все життя був патріотом своєї країни, дуже близько сприйняв результат цих переговорів і вважав його невдачею і ганьбою для Росії. Це обурення і проявилося в повній мірі при написанні «Скіфів».

У віршованій формі поет показав, наскільки сильна, по-варварськи первісна, але в той же час багатостороння, прекрасна і ще не вивчена Росія. «Скіфи» — це якась декларація сили і готовності Росії у разі потреби дати жорстоку відповідь своїм ворогам, які забули уроки історії і знехтували досвідом попередніх поколінь.

Поет у своєму вірші не дарма порівнює Росію зі Сфінксом, найзагадковішою і мудрою міфічною істотою. І закликає Європу і старий світ зупинитися, вкласти «старий меч у піхви» і прийти «в мирні обійми», які їм пропонує ця «варварська країна». Дуже символічні останні рядки вірша, що звучать по своєму ритму як музика, як набат. Це останнє запрошення «на братський бенкет праці та світу», яким не слід нехтувати.

«Скіфи» — сильний, зрілий твір Олександра Блока. «Скіфи» змушують задуматися про необхідність примирення цих двох не схожих світів, в іншому випадку може бути занадто пізно, і один з них припинить своє існування.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *