Слухова сенсорна система

слухова сенсорна система

Слухова сенсорна система людини служить для сприйняття та аналізу звукових коливань зовнішнього середовища. Вона набуває у людини особливо важливе значення у зв’язку з розвитком мовного спілкування між людьми. Діяльність слухової сенсорної системи має також значення для оцінки тимчасових інтервалів — темпу і ритму рухів.

Слухова сенсорна система

Сенсорна система слуху — одна з найважливіших дистантних сенсорних систем людини у зв’язку з виникненням у неї мови як засобу міжособистісного спілкування.

Акустичні (звукові) сигнали являють собою коливання повітря з різною частотою і силою. Вони збуджують слухові рецептори, що знаходяться в равлику внутрішнього вуха. Рецептори активують перші слухові нейрони, після чого сенсорна інформація передається в слухову область кори великого мозку через ряд послідовних відділів, яких особливо багато в слуховий системі.

Функція слухової системи полягає у формуванні слухових відчуттів людини у відповідь на дію звукових хвиль, що представляють собою  коливання молекул повітря (пружного середовища).

Слуховий аналізатор людини складається з трьох частин:

— рецепторного апарату, що міститься у внутрішньому вусі;

— нервових провідних шляхів (восьмий пари черепно-мозкових нервів);

— центру слуху, який розташований у скроневих частках кори великих півкуль.

Слухові рецептори (Фонорецептори, або Кортієв орган) містяться в равлику внутрішнього вуха, який розташований в піраміді скроневої кістки, звукові коливання, перш ніж дійти до слухових рецепторів, проходять через систему звукопровідних і звукопідсилюючих пристосувань органу слуху яким з вухо.

Вухо складається з 3-х частин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

Будова та функції органа слуху

Зовнішнє вухо

Зовнішнє вухо складається з

— вушної раковини;

— зовнішнього слухового проходу.

Вушна раковина утворена хрящем, покритим з обох сторін шкірою. За допомогою раковини людина вловлює напрямок звуку.

Зовнішній слуховий прохід має вигляд трубки довжиною 30 мм, покритою шкірою, в якій є особливі залози, що виділяють вушну сірку. В глибині слуховий прохід затягнутий тонкою барабанною перетинкою овальної форми.

З боку середнього вуха, в середині барабанної перетинки, укріплена рукоятка молоточка. Перетинка пружна, при ударі звукових хвиль вона без перекручування повторює ці коливання.

Середнє вухо

Середнє вухо представлено барабанною порожниною, яка за допомогою слухової (євстахієвої), труби поєднується  з носоглоткою; від зовнішнього вуха воно обмежене барабанною перетинкою.
Складові частини цього відділу: молоточок, коваделко і стремінце. Своєю рукояткою молоточок зростається з барабанною перетинкою, коваделко і з молоточком, і зі стремінцем, яке прикриває овальний отвір, що проводить у внутрішнє вухо. В стінці, яка відділяє середнє вухо від внутрішнього, крім овального вікна, знаходиться ще кругле вікно, затягнуте перетинкою.

Внутрішнє вухо

Внутрішнє вухо є звукосприймаючим апаратом.

У внутрішньому вусі знаходиться равлик, що містить слухові рецептори. Равлик являє собою кістковий спіральний канал, який утворює 2,5 витка. Діаметр кісткового каналу біля основи равлики 0,04 мм, а на вершині її — 0,5 мм. По всій довжині, майже до самого кінця равлика, кістковий канал розділений двома перетинками: більш тонкою — переддверною (вестибулярною) мембраною (мембраною Рейсснера) і більш щільною і пружною — основною мембраною. Вестибулярна і основна мембрана поділяють кістковий канал равлика на три ходи: верхній, середній і нижній.

Верхній канал равлика у овального вікна передодня через овальний отвір равлика  поєднується з нижнім каналом равлика — барабанними сходами. Верхній і нижній канали равлика заповнені перилімфою, що нагадує за складом цереброспинальну рідину.

Між верхнім і нижнім каналами проходить середній — перетинчастий канал. Порожнина цього каналу не зєднується з порожниною інших каналів і заповнена ендолімфою, в складі якої в 100 разів більше калію і в 10 разів менше натрію, ніж в перилімфі.

Всередині середнього каналу равлика на основній мембрані розташований звукосприймальний апарат — спіральний (кортієвий) орган, що містить рецепторні волоскові клітини. Ці клітини трансформують механічні коливання в електричні потенціали.

Фізіологічний механізм сприйняття звуку

Сприйняття звуку засноване на двох процесах, що відбуваються в равлику:

1) поділ звуків різної частоти за місцем їх найбільшого впливу на основну мембрану равлики

2) перетворення рецепторними клітинами механічних коливань в нервове збудження. Звукові коливання, що надходять у внутрішнє вухо через овальне вікно, передаються перилімфі, а коливання цієї рідини призводять до зсувів основної мембрани.

Волоски рецептори клітин занурені в покривну мембрану. При коливаннях основної мембрани починають зміщуватися на ній волоскові клітини і їх волоски механічно дратуються покровною мембраною. В результаті в волоскових рецепторах виникає процес збудження, який по аферентних волокнах направляється до нейронів спірального вузла равлики і далі в ЦНС.

Розрізняють кісткову і повітряну провідність звуку. У звичайних умовах у людини переважає повітряна провідність — проведення звукових коливань через зовнішнє і середнє вухо до рецепторів внутрішнього вуха. У разі кісткової провідності звукові коливання передаються через кістки черепа безпосередньо равлику.

Людина зазвичай сприймає звуки з частотою від 15 до 20000 Гц.

У дітей верхня межа досягає 22000 Гц, з віком він знижується. Найбільш висока чутливість виявлена в області частот від 1000 до 3000 Гц. Ця область відповідає найбільш часто зустрічається частотам людської мови і музики.

Гігієна слуху

В зовнішньому слуховому проході скупчується вушна сірка, на ній затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; ні в якому разі не можна видаляти сірку твердими предметами.

Великої шкоди завдають слуху надмірно сильні звуки і тривало діючий шум, особливо шкідливо діє останній, що приводить до приглухуватості і навіть до глухоти. Сильний шум знижує продуктивність праці до 40-60%. Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення слуху і перевтоми нервової системи.

Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. В такому випадку необхідно звернутися до лікаря.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *