«Стара шовковиця під Маріуполем» читати – Борис Гуменюк

Вірш про війну Бориса Гуменюка «Стара шовковиця під Маріуполем» читати текст онлайн.

Борис Гуменюк «Стара шовковиця під Маріуполем» читати

Стара шовковиця під Маріуполем
За свій більш ніж столітній вік
Ще не бачила стількох хлопчиків
Які галасливою ватагою обступили її з усіх боків
Жадібно пригорщами обривали її стиглі ягоди
Нагинали додолу гілля закрутили стару в танці
А якесь найменше хлопча
видряпалося аж на вершечок
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Хлопчаки реготали
вилазили одне одному на плечі
Вимащували соком перестиглих ягід
руки і обличчя
Іноді зумисне
Щоб бути схожими
на героїв голлівудських фільмів
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Десь за обрієм запрацювали чотири міномети
Кумедно так “раз-два-три” “раз”
Наче юнак стукає умовним сигналом
у вікно до дівчини
(Якби то були не міномети
було б справді кумедно)
Зграя чорних круків
(з боку сонця — скривавлених)
з криком здійнялася в небо
Хоча можливо то так кричало
ошмаття зораної вибухами землі
Хлопчаки в одну мить
облишили стару шовковицю
Покинули її саму
ні в сих ні в тих кружляти в танці
Щоб уже наступної миті
перетворитися на суворих чоловіків
(Від блиску їхньої зброї і обладунків
у старої заболіли очі)
Щоб уже третьої миті розчинитися там
де до неба кричала земля
І небо здригалось за обрієм
Залишилась стара шовковиця сама
Стоїть край битого шляху
виглядає свої хлопчиків
Ніхто до неї не приходить
Ніхто не рве її перестиглих ягід
які осипаються додолу
І розтікаються наче криваві сльози
Там де лежали
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Поволі почала підніматися приталована трава
Тільки гілля пам’ятає їхні руки
Тільки стара порепана кора
пам’ятає їхні босі ноги
А коли на небі сходить місяць
Стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина
Тягнеться до неба головою
Намагається заглянути за небокрай
Чомусь так самотньо і тривожно їй
Де ви хлопці?

28.06.2014р.

«Стара шовковиця під Маріуполем» скорочено

Вірш Бориса Гуменюка розповідає про молодих українських воїнів, які під час війни ненадовго повертаються до безтурботності дитинства. Біля старої шовковиці вони сміються, їдять ягоди, жартують і поводяться як звичайні хлопчаки. Проте раптово лунають постріли мінометів, і вони миттєво перетворюються на суворих солдатів та йдуть у бій.

Стара шовковиця стає символом рідного дому, миру й пам’яті. Вона сумує за хлопцями, які більше не повертаються до неї. Дерево ніби чекає на них і запитує: «Де ви, хлопці?». Автор показує, як війна забирає молодість, змушує юнаків дорослішати та ризикувати життям заради Батьківщини.

Головна думка твору: війна руйнує мирне життя й забирає найкращі роки молодих людей, але пам’ять про них живе в серцях людей і навіть у природі.

«Стара шовковиця під Маріуполем» аналіз (паспорт твору)

Автор: Борис Гуменюк

Назва твору: «Стара шовковиця під Маріуполем»

Рік написання: 2014

Рід літератури: лірика

Жанр: громадянська (воєнна) поезія

Тема: зображення молодих українських воїнів, які під час війни на мить повертаються до безтурботного дитинства, та сум старої шовковиці, що чекає на їхнє повернення.

Ідея: війна забирає молодість і життя людей, але пам’ять про них залишається жити в серцях, природі та рідній землі.

Основна думка: навіть на війні солдати залишаються чиїмись дітьми, а пам’ять про них є вічною.

Ліричний герой: спостерігач, який розповідає про події та співпереживає воїнам.

Образи твору:

• стара шовковиця — символ рідного дому, пам’яті та материнського очікування;
• хлопці-солдати — захисники України, які швидко дорослішають через війну;
• міномети, зброя, круки — символи війни та небезпеки;
• перестиглі ягоди — символ життя, що минає, і пролитої крові.

Символи:

• шовковиця — пам’ять, рідна земля, материнська турбота;
• ягоди, схожі на криваві сльози — біль і втрати війни;
• круки — передчуття смерті та лиха.

Настрій твору: спочатку радісний і світлий, згодом тривожний, сумний та щемливий.

Художні засоби:

• епітети: «стара шовковиця», «стиглі ягоди», «скривавлені круки»;
• порівняння: «розтікаються наче криваві сльози», «стає навшпиньки наче дівчина»;
• метафори: «земля кричала до неба», «небо здригалось»;
• уособлення: шовковиця виглядає хлопців, пам’ятає їхні руки та ноги.

Проблематика:

• війна і мир;
• пам’ять про загиблих;
• дорослішання на війні;
• людські втрати;
• любов до рідної землі.

Матеріал підготовлено у навчально-ознайомчих цілях. Текст твору цитується з метою критичного та літературознавчого аналізу, відповідно до ст. 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права».”