«Уста говорять: Він навіки згинув!» аналіз вірша

Вірш Лесі Українки «Уста говорять: «Він навіки згинув!» лірична героїня серцем вірить у те, що коханий, хоч і загинув фізично, та не покинув її, його образ, його душа супроводжують її всюди: і в піснях, якими вона намагається зарадити горю, і в дружній розмові, і у мріях, і навіть уві сні.

«Уста говорять: Він навіки згинув!» аналіз вірша

Тема «Уста говорять: Він навіки згинув!»: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси.

Ідея «Уста говорять: Він навіки згинув!»: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці.

Головна думка «Уста говорять: Він навіки згинув!»: А серце каже: «Ні, він не покинув!».

Жанр «Уста говорять: Він навіки згинув!»: інтимна лірика.

Художні засоби «Уста говорять: Він навіки згинув!»:

епітети: струна якась тремтяча, любая розмова, важкі, ворожії сновиддя.

метафори: серце каже, поцілунок на устах озветься, безодні мрій таємні, душу опановують примари, голос твій бринить, співа з журбою, сон мені склепить помалу вії.

порівняння: тремтить-бринить, немов сльоза гаряча.

риторичні запитання: Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

оклики: «Тебе нема, але я все з тобою!».

епіфора: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!».

символи: квіти — уособлення кохання

Поезія ніби утверджує відому тезу: «Людина жива, доки жива про неї пам’ять». Рефреном звучить у кінці кожної строфи «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» Сумує лірична героїня й про те, що так і не судилося цьому коханню стати взаємним, бо ЇЇ почуття — «квіти» — він так і не зміг за життя зірвати. Закінчується вірш словами: «Тебе нема, але я все з тобою!», бо «квіти»-почуття продовжують бриніти в серці люблячої жінки.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *