Вірші про осінь для дітей

Вірші про осінь для дітей 3, 4, 5 років на українській мові показують красу природи

Вірші про осінь для дітей українською

Вірші про осінь для дітей 3 років

Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
Г. Шевчук

***

На землю осінь вже ступила,
Додолу листячко летить.
Гніздо лелече опустіло.
Тепер у ньому хмарка спить.

***

Жабка
Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я іще й досі
Зелена-зелена!..
Л. Повх

***

ОСІНЬ (Б. Чалий)
Облетіло літо
Листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі
Сонячно-зелена.

***

Вірші про осінь для дітей 4 років

ЧАКЛУНКА
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

***

В їжачка сьогодні свято —
Яблучок знайшов багато.
Переносить до комори,
Адже осінь вже надворі
Щоб узимку в лютий холод,
Вгамувати спрагу й голод.

***

ЗОЛОТА ОСІНЬ
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський

***

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

***

ОСІНЬ (Г. Бойко)

Ясне сонце не гріє
Холодок повіва,
Затихає, жовтіє
На узліссі трава.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.

***

Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
(М. Тарасич)

Вірші про осінь для дітей 5-6 років

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?
Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.

Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Г. Усач

***

ВОВК ОСІННЬОЮ ПОРОЮ
Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
М.  Тарасич

***

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
(Ліна Костенко)

***

В лісі осінь, так пахне грибами,
Жовте листя летить і летить.
Верби схилені над ставами,
У намисті калина стоїть.
Стало тихо, пташок немає,
Відлетіли у теплий край.
Тільки білка вгорі стрибає
І шепочеться листям гай.
А вітрець налетить, закружить
Жовте листя в танку смішнім.
У верхів’ї дуба затужить
Й ненадовго затихне в нім.

***

Осінь пензлика взяла

Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
(Марія Пономаренко)

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Дитячі вірші

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *