«Заповіт» Шевченко

«Заповіт» («Як умру то поховайте») — вірш у формі послання-«заповіту» Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі.

«Заповіт» Шевченко читати

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *