Б. Грінченко «Сонячний промінь» аналіз твору (паспорт)
Автор: Борис Грінченко.
Рік написання: 1890.
Літературний рід: епос.
Жанр: повість.
Літературний напрям: реалізм.
Тема: зображення життя української інтелігенції та селянства, боротьби за народну освіту, розвиток національної свідомості й кохання Марка та Катерини.
Ідея: утвердження необхідності служіння народові, розвитку української мови, культури й освіти; уславлення самопожертви, духовного зростання та справжнього кохання.
Головна думка: справжнє щастя полягає не лише в особистому добробуті, а й у служінні рідному народові та боротьбі за його краще майбутнє.
Головні герої:
Марко Кравченко — бідний студент, згодом учитель і журналіст, який присвячує життя просвіті українського народу.
Катерина Городинська — освічена панночка, яка під впливом Марка змінює світогляд, полюбляє Україну й стає сільською вчителькою.
Семен Лісовський — друг Марка, учасник українського просвітницького товариства.
Корній — здібний селянський хлопець, який прагне здобути освіту.
Марія Семенівна — мати Катерини, пихата пані, яка зневажає простий народ.
Дмитро Іванович Городинський — батько Катерини, поміщик.
Іван Дмитрович — старший син Городинських, чиновник.
«Сонячний промінь» сюжет та композиція
Марко Кравченко, студент останнього курсу історико-філологічного факультету, віддається культурницькій роботі серед народу. Він щиро вважає, що єдиний спосіб допомогти народові — це просвіта, а найдоцільніший політичний лад — парламентаризм. Прибувши в село на запрошення поміщика Городянського як репетитор його сина, Марко Кравченко веде бесіди із селянами, вчить їх грамоти, читає їм українські твори.
Але надії Кравченка прислужитися рідному народові зазнали краху: до його культурницьких дій насторожено поставилися самі селяни; довідавшись про неблагонадійні заходи молодого вчителя, поміщик звільняє його з посади; від важкої вчительської праці гине і реальний, земний «сонячний промінь» у житті Кравченка — донька поміщика Городянського Катерина, яка зреклася свого середовища й вирішила зблизитися з народом.
Твір містить 10 розділів та епілог. Розповідь у повісті ведеться від третьої особи.
Елементи сюжету:
Експозиція: приїзд Марка до маєтку Городинських, знайомство з родиною та Катериною.
Зав’язка: знайомство Марка й Катерини, зародження почуттів між ними.
Розвиток дії: просвітницька діяльність Марка, суперечки з панами, духовне переродження Катерини, розлука закоханих.
Кульмінація: зустріч Марка й тяжкохворої Катерини, їхнє одруження.
Розв’язка: смерть Катерини. Клятва Марка на могилі Катерини щодо виконання її заповіту.
Проблематика «Сонячний промінь»
- кохання і ненависть;
- соціальні та економічні умови життя;
- мова, поважне ставлення до неї; чи є вона жаргоном щоденної праці, яка б не була тягарем, а приносила насолоду, радість;
- батьки і діти;
- роль освіти у формуванні національної свідомості.
Історія написання «Сонячний промінь»
Перший великий твір — повість «Сонячний промінь» (1890) — Б. Грінченко присвятив діяльності народолюбної інтелігенції. Написано повість 1890 р. в с. Олексіївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії, де прозаїк учителював. Уперше надруковано в журналі «Зоря» — 1891 р.
Повість — документ, красномовне свідчення про обставини, в яких розвивалася тогочасна українська література, зокрема й творчість Б. Грінченка.
Чому твір називається “Сонячний промінь”?
Сонячний промінь — символ кохання, духовного світла, добра й надії. Катерина стає для Марка тим сонячним променем, який осяює його душу, допомагає повірити в красу життя та зміцнює прагнення служити рідному народові.
Особливості назви «Сонячний промінь»
Сонячний промінь, у щирому розумінні,— символ знань, яким інтелігенти-культурники прагнуть просвітити селян для зарадження їх долі.
Від важкої вчительської праці гине невдовзі і «сонячний промінь» у житті Кравченка — його кохана і дружина Катерина, котра таки зреклася панського середовища в ім’я єднання з народом (її загибель — символ того, наскільки слабким є «сонячні промінчики» супроти царства темноти).
«Потім він (Марко) побачив, як сонячний промінь визирнув з-за краю балки і стрельнув у туман, а за ним другий, третій… І Марко подумав: — Мій промінь уже не засвітить». «…Сяє сонце краси, правди та добра… Ти була мені сонячним променем, що осяяв мені все життя моє і зробив мене щасливим… мета людського життя — бути людям сонячним променем і робити їх щасливими?»
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
