Головні герої “Мишка” Лепкий – господар і мишка. Характеристика головних героїв допоможе розкрити їх внутрішній світ та риси характеру.
Богдан Лепкий “Мишка” характеристика героїв
“Мишка” характеристика господаря
Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися.
Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками.
Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці.
“Мишка” характеристика мишки
Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі».
Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності.
Мишка не захотіла жити в домі багача, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули що таке честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи нічого доброго не сталося. Сіренька істота турбувалася про своїх дітей і не хотіла, щоб її діти «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі»
Мишка дуже співчутлива, їй шкода голодних сестер із міста, голодного немовляти. Вона може відрізнити де справжні цінності.
Риси характеру мишки:
- добра та чуйна,
- здатна до співпереживання,
- зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності.
“Мишка” характеристика господині з твору
Господиня у казці “Мишка” була дуже багатою. Вона гарно одягалася, мала усього вдосталь. Жінка була такою ж черствою та жадібною, скупою як і її чоловік.
Цитатна характеристика Мишки
«Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»
«В самім кутку хати, де нога від ліжка щильно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»
«Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»
«У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися… О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало»
«…То так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скоріше побігла до нори»
«Знищити, поторщити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»
«Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»
Цитатна характеристика господаря та господині
«Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»
«…Ходить тепер, як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається».
«Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»
«Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух»
«Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і… очі йому пішли в стовп, брови полізли вгору, волосся дубом стало»
«Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»
Вельми вам вдячна!