Вірш «Чесна бідність» Р. Бернс написав на мотив відомої шотландської пісні з приспівом «То а’ваі, а (іа’іваі)» («Нічого, нічого»; рос. «При всем при том, при всем при том»). Деякі з висловів цього вірша стали афоризмами, крилатими.
Бернс “Чесна бідність” аналіз (паспорт)
Бернс написав вірш “Чесна бідність” з власного досвіду – він все життя був бідним, але не чинив нечесно, не принижувався заради багатства, вважав чесність однією з найважливіших рис справжньої людини.
Автор – Робер Бернс
Рід: лірика
Вид лірики: філософська
Тема: роздуми ліричного героя над вічними питаннями про бідність, багатство, честь та розум.
Ідея: багатство – це не завжди честь, перевага та щастя.
Вірш розповідає про багатих та бідних. Автор показує, що багаті бувають неблагородними людьми. Це доводить, що грощі – не завжи синонім чогось піднесеного і прекрасного, розум – не ознака фінансового становища. Автор критикує встановлені порядки, і шукає спосіб позбавити людей злиднів і безправ’я.
Основна думка вірша “Чесна бідність”
- Слід бути чесним і справедливим.
- Не можна роздавати й одержувати незаслужені нагороди та премії.
- Ніколи не можна втрачати людської гідності.
- Не можна втрачати віри в краще майбутнє.
- Майбутнє буде кращим, якщо всі люди товаришуватимуть, житимуть в дружбі та мирі.
“Чесна бідність” художні засоби
- Епітети: чесними людьми, звання простого; черстві шматки, вельможний лорд, розумний чоловік та ін.;
- порівняння: дурний, як пень; лихий, як чорт;
- повтори: нічого, нічого;
- метафори: ум і честь пробили скрізь дорогу.
Афоризми у вірші “Чесна бідність”
- «А будьмо чесними людьми й не біймося нікого»,
- «Звання — лиш карб, людина — скарб, цінніший од усього»,
- «Людини ж праведної сан не дасться ні від кого»,
- «Щоб ум і честь, де тільки єсть, пробили скрізь дорогу»
“Чесна бідність” антитези у вірші
Бідні, злидні | Багатій, лорд |
звання простого | лорд, король |
черстві | шматки булки |
вдягаємось убого | в шовки |
Бог | чорт |
дворянський стан | лакейчук двірський |
пусте дворянство гербове | шляхетний дух |
Поет зневажає багатство, нажите неправедним шляхом. В його очах бідна, але чесна людина гідна справжньої поваги. Це – основний мотив вірша-пісні «Чесна бідність»
Справжня гідність людини – в її розумі і працелюбстві, так вважає Бернс. Шовковим платтям не можна прикрити дурість, в дорогому вині не втопиш нечесність.
Король може призначити свого лакея генералом, але призначити, його «чесним малим» нікому не під силу. Поет пророкує: настане день і година проб’є, коли розум і честь, а не нагороди і лестощі, будуть стояти на першому місці. Пісенька ця з завзятим приспівом «При всьому при тому, при всьому при тому» вселяла бадьорість в душі бідних людей, яким вона і присвячувалася, пробуджувала в них людську гідність.