Вірш “День за днем, вони вже звуться – дати…” Ліни Костенко
“День за днем, вони вже звуться – дати…” Ліна Костенко
День за днем, вони вже звуться – дати.
Густо смутків чорного литва.
Дні мої, а чим же вас згадати,
всі мої зацьковані слова.
Люди мої, рідна моя рідність!
Щось мені так сумно, аж лякаюсь.
Щось приходжу я в невідповідність,
і чомусь, злочинниця, не каюсь.
Хтось там галасує, голосує.
Хтось танцює ритуальний танець.
Час – він мудрий, фікції скасує,
а, між іншим, я таки зостанусь.
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “День за днем, вони вже звуться – дати…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.