“Енеїда” цитатна характеристика героїв

“Енеїда” цитатна характеристика головних героїв – Енея, богів, Низа та Евріала, Юнона, Анхіза та інших допоможе розкрити їх образи.

“Енеїда” характеристика героїв з цитатами

“Енеїда” цитатна характеристика богів

• Зевс (Зевес або Юпітер) — верховний бог, бог блискавки і грому. Зевс зображений як деспот, п’яниця з вередливим характером.

«Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав»

“Я в правді твердий так, як дуб. …Все буде так, як я сказав”

• Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. Показана як жінка з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздріслива, підступна, любить інтриги.

«Розкудкудакалась, як квочка,—
Енея не любила — страх;
Давно вона уже хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і духне пах».

Цитатна характеристика Венери

• Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. Показана як жінка з легковажною поведінкою, шльондра, готова на все заради успіху власного сина Енея.

«Проворна, враг її не взяв»

«Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила,
І бите з ними м’ясо їла,
І по трактирах пунш пила;
Частенько на соломі спала,
В шинелі синій щеголяла…»

«…Підтикавшись десь поли,
Фуруює добре, навісна.
Коли сама з ким не ночує,
То для когось уже свашкує,
Для сього тяжко поспіша»

“…Білолика, красна, Курносенька, очима ясна. І вся, як з кров’ю молоко…”

• Меркурій — бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.

«Весь ремінцями обв’язавшись, / На голову бриль наложив; / На грудях з бляхою ладунка, / А ззаду з сухарями сумка, / В руках нагайський малахай».

•  Плутон

«Пекельний, гаспидський коханець, / Іще себе там не нагрів? / Завів братерство з дияволами / І в світі нашими бідами / Не погорює ні на час». 

•  Нептун

“іздавна був драпічка, … Півкопи для його кусок!… І миттю осідлавши рака, Схвативсь за його, мов бурлака, І вирнув з моря, як карась”

Цитатна характеристика земних героїв

Цитатна характеристика ЕНЕЯ

Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза.

“Еней був парубок моторний
I хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятiший од всiх бурлак.”

“гострий як на бритві сталь”

«Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий…»

«Він моря так уже боявся, / Що на богів не полагався / І батькові не довіряв»

“Ти знаєш, вiн який суцiга,
Паливода i горлорiз;
По свiту як iще побiга,
Чиїхсь багацько виллє слiз.
Пошли на його лихо злеє,
Щоб люди всi, що при Енеї,
Послизли i щоб вiн i сам…”

Суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно.

Анхіз — цар Трої, батько Енея.

Цитатна характеристика Низа та Евріала

Низ та Евріал — троянські воїни.

“От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина, Еней – отець, а неня – Бог” – Низ

“З тобою рад в огонь і в воду, на сто смертей піду з тобой” – каже Евріал Низові

“Врагів на той світ одправляв, Колов і різав без розбору, І як ніхто не мав з ним спору, То поравсь, мов в кошарі вовк…” – Евріал.

“Так годів з дев’ятнадцять мав, Де усу буть, пушок м’якенький/ Біленьку шкуру пробивав; Та був одвага та завзятий, Силач, козак лицарковатий” – Евріал.

В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи – Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб допомогти йому воювати проти ворога, і поплатилися життям. Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну:

«Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат».

«Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая – бусурманська,
Та в службі – вірні козаки». (автор про Низа та Евріала).

«Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять»

(слова Евріала про те, що слід передусім дбати про обов’язок перед громадою, а не про особисте життя; Евріал ризикує життям, незважаючи на те, що в нього є старенька мати).

Дідона — цариця Карфагена, коханка Енея.

«Розумна пані і моторна, 
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…»

На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі:

«Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад».

Латин — цар Латинської землі. Цей персонаж змальований іронічно: надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь-якою ціною.

«Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя – скурвисинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин».

Амата — його дружина. Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти.

Лавінія (Лавіся) — їх дочка. Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників.

«Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом,
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода…»

Турн — цар рутульський. Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея.

«Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куди не кинь, був Турн царьок».

Еванд — цар аркадський, Палант — його син. Це союзники Енея у його війни проти Турна.

Сивілла — жриця бога сонця Феба. Не надто привабливий персонаж з вередливим характером, проте за хабар готова допомогти Енею пробратися до пекла та залагодити його справи.

«Як вийшла бабище старая,
Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах».

Охрім – «Се був пройдисвіт і непевний, / І всім відьмам був родич кревний — / Упир і знахар ворожить. / Умів і трясцю одшептати, / І кров християнську замовляти, / І добре знав греблі гатить».

Цірцея – «…Люта чарівниця / І дуже злая до людей; / Які лиш не остережуться, / А їй на острів попадуться, / Тих переверне на звірей».

“Енеїда” аудіокнига скорочено. Іван Котляревський