Ернст Гофман хронологічна таблиця

Гофман хронологічна таблиця життя і творчості відомого німецького романтика допоможе визначити головні дати в його біографії.

Ернст Гофман хронологічна таблиця

24 січня 1776 – в Кенігсберзі (Прусія), в сім’ї адвоката королівського суду народжується – Ернст Теодор Вільгельм Гофман.

1782-1792 – Гофман відвідує реформатську школу в Кенігсберзі.

1792 – Гофман вступає на юридичний факультет Кенігсберзького університету. У вільний час він пише, складає музику і малює.

1798-1800 – здавши іспит на референдарія, Гофман служить в Берлін в суді.

1800-1802 – здавши іспит на чин асесора, служить суддівським чиновником в Познані.

1802 – одружується з полькою Михалин Рорер-Тіщинскій.

1802-1804 – після скандалу, що виник через його карикатури на відомих у місті людей, Гофман змушений виїхати до ще більш провінційного, ніж Познань, містечко Плоцьк. Тут починає вести щоденник і вирішує зайнятися літературною діяльністю.

1804-1807 – Гофман служить у Варшаві. Він поступово стає помітною фігурою в музичному світі – його комічні опери ставляться на сцені Варшавського театру, він виступає і як диригент.

1807 – після вторгнення військ Наполеона Гофман втрачає роботу, помирає його 2-хлітня дочка, через переживання і потреби у нього починаються приступи нервової гарячки.

1808-1813 – займає пост театрального капельмейстера в Бамберзі. У ці роки Гофманом створено 32 музичних твори різних жанрів.

1809 – написана новела «Кавалер Глюк», що пізніше відкриє збірку «Фантазії в манері Калло». Героєм новели стає музикант, а зміст її складають роздуми Гофмана про музику і її місце в житті.

1812 – виходить новела «Дон Жуан», в якій трагічна історія актриси, що блискуче виконала партію донни Анни у відомій опері Моцарта, химерно з’єднується з тонким і професійним прочитанням геніального творіння австрійського композитора.

1814 – перебуваючи в Дрездені, Гофман пише повість «Золотий горщик. Казка з нових часів». Незабаром Гофман переїжджає до Берліна, де знову змушений служити радником Берлінського апеляційного суду.

1814-1815 – виходять 2 томи збірника «Фантазії в манері Калло»

1816 – виходить роман «Еліксир сатани». З великим успіхом здійснена постановка опери Гофмана «Ундіна».

1816-1817 – збірка «Нічні розповіді в манері Калло», куди входять новели «Пісочна людина», «Церква єзуїтів» та ін.

1818 – діалог про проблеми театральної справи «Незвичайні страждання одного директора театрів».

1819 – виходить розповідь у дусі чарівної казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» – гротескно-сатиричне зображення німецького суспільства початку XIX ст. і новела «Мадемуазель де Скудері», що принесла Гофману найбільший письменницький успіх.

1819-1821 – публікуються 4 збірки оповідань «Серапіонові брати»

1819-1822 – виходить «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Гофман працює над романом «Життєві погляди кота Мура», почасти автобіографічному творі, виконаному у дусі дотепності і мудрості. Тут поєднуються різні емоційні і сюжетні плани, елементи трагедії та комедії, сатири й ліризму, гротеску і жарту. Роман залишився незавершеним.

1822 – Гофман важко хворіє. Виходить роман «Володар бліх», через якого автор опиняється під судом. У квітні Гофман диктує останню новелу «Кутове вікно».

25 червня 1822 – Гофман вмирає.