Франческо Петрарка — італійський поет та літописець, ранній гуманіст. Один із засновників гуманізму, його називають «батьком гуманізму», один із найосвіченіших людей свого часу.
Франческо Петрарка хронологічна таблиця
1304 — народився в Ареццо у сім’ї Петракколо ді Паренцо та Елетти Каниджані. Батько-флорентієць; після приходу до влади гібеллінів (у 1302 р.) був вигнаний із Флоренції.
1310 Петрарка переїздить до Авіньйона (місцевість Воклюз), де живе його батько, що переселився з Італії за папою Клементієм V.
1316 За бажанням батька Петрарка вивчає право в університетах Монпельє (1316-20) та Болоньї (1320-26), проте більше цікавиться літературою та письменництвом.
1326 Батько помирає і Петрарка пориває з навчанням та повертається до Авіньйона, де працює клерком у кількох конторах, попри роботу у нього залишається багато вільного часу, котрий він присвячує літературній творчості
1327 — у церкві Св. Клари зустрічає Лауру, яку покохав із першого погляду і на все життя. Це кохання буде нещасливим для Франческо, але саме завдяки йому з’являються на світ його поетичні твори народною (італійською) мовою, що отримають назву «канцоньєре», або «Книга пісень».
1337 отримавши церковні синекури він придбав будиночок у долині річки Сорги, де з перервами прожив 16 років (1337—1353).
1340 р. — одночасно надходять пропозиції про увінчання лавровим вінком від Паризького університету та Римського сенату. Петрарка, що мріє про повернення колишньої величі Риму, його відродження, обирає пропозицію Римського сенату. Король Роберт Анжуйський благословляє його вибір та дарує йому пурпурову королівську мантію.
1341 — Петрарка увінчаний лавровим вінком на Капітолійському холмі у Римі.
1343 У місцевості Воклюз народилась донька Франческа (Francesca). Вона виходить заміж за Франческоло да Броссано (Francescuolo da Brossano), котрий пізніше був виконавцем заповіту Петрарки.
1344 Після двох тривалих подорожей Італією (1344—1345 й 1347—1351), він зав’язав численні дружні зв’язки, у тому числі з Бокаччо.
1348 — під час епідемії чуми помирає Лаура.
1367 Петрарка переїздить до Падови, де до кінця своїх днів занурюється в релігію
1374 — Петрарка помирає в Аркуа.
