Фразеологізми давньогрецьких міфів – цікаві, всі вони пов’язані з богами Давньої Греції. Античні фразеологізми зображають дух того часу, їх значення пояснити не просто, особливо якщо не знаєш історію їх походження.
Фразеологізми Давньої Греції та Давнього Риму
Авгієві стайні
У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. До Авгія на службу прийшов герой Геракл (у римлян — Геркулес). Лише йому було під силу вичистити стайні. Однак Геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд.
Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад.
Антей
Фразеологізмом є ім’я персонажа грецької міфології Антея — сина Посейдона (бога моря) та Геї (богині землі). Сили йому надавала земля-мати, стоячи на якій він перемагав усіх. Проте Геракл зміг здолати Антея, піднявши його у повітря і не даючи змоги торкнутися землі.
Антеями називають осіб, які мають надзвичайну фізичну силу.
Аполлон
Давньогрецький бог Аполлон мав надзвичайну вроду, витончений смак і був покровителем сонця, мистецтв і юності. Його ім’ям називають красивих молодих чоловіків.
Аріаднина нитка. Нитка Аріадни
Згідно із давньогрецьким міфом, у лабіринті на острові Крит жила жорстока потвора — Мінотавр, яка мала тіло людини і голову бика. Кожні дев’ять років жителі Афін віддавали йому в жертву сім юнаків і сім дівчат. Відважний Тезей був серед чотирнадцяти нещасних. Дочка критського царя Аріадна вподобала його і потай дала йому клубок ниток та гострий меч. Тезей прив’язав кінець рятувальної нитки біля входу в лабіринт і, розмотуючи клубок, пішов заплутаними ходами. Перемігши Мінотавра, він за допомогою чудової Аріадниної нитки знайшов шлях і вивів приречених.
У переносному значенні «нитка Аріадни» означає дороговказ, провідну нитку, порятунок.
Ахіллесова п’ята
За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи, вона тримала дитину за п’яту, якої не торкнулася вода, тож п’ята залишилася незахищеною. Ахіллес виріс і став непереможним воїном. Однак в одному з боїв стріла, спрямована рукою бога Аполлона, вразила його в п’яту, і герой загинув.
З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п’ятою.
Бочка Діогена
Багато легенд існує про давньогрецького філософа Діогена, який жив у IV ст. до н. е. Він усім доводив зневагу до побуту, задовольняючись лише найнеобхіднішим. За переказами, Діоген жив у бочці, вважаючи будинок зайвою розкішшю.
Так виник вислів «бочка Діогена», який найчастіше використовують для порівняння, коли йдеться про чиєсь аскетичне, дуже невибагливе житло.
Геркулесів подвиг
Геркулес (Геракл) — герой давньогрецьких міфів, син верховного Бога Зевса і земної жінки Алкмени. У день, коли Геркулес мав з’явитися на світ, Зевс вирішив: герой, який народиться сьогодні, буде володарем усіх земних народів. Та богиня Гера, Зевсова дружина, щоб помститися чоловікові за зраду, затримала народження Геркулеса, і першим у світ прийшов Еврісфей, якому Геркулес мусив служити й підкорятися. Коли Геркулес виріс, він повинен був здійснити дванадцять подвигів для Еврісфея, а вже потім стати вільним. Кожен із цих подвигів вимагав нелюдської фізичної сили. Тому вислів «геркулесів подвиг» уживають тоді, коли йдеться про справу, що потребує великих зусиль.
Гомеричний сміх
Легендарного давньогрецького поета Гомера вважають автором епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Окрім людей, героями цих творів є боги, наділені незвичайними силами. Вони володіють могутніми голосами, а їхній сміх подібний до грому, який чути дуже далеко.
Тепер гомеричним називають нестримний, голосний сміх. Епітет «гомеричний» трапляється і в інших висловах, позначаючи щось величезне, більше за звичайні розміри.
Гора породила мишу
Вислів походить із байки давньогрецького байкаря Езопа «Гора, що народжує». Також римський поет Горацій у трактаті «Мистецтво поезії», висміюючи невмілих віршописців, що починали свої твори пишномовними виразами, писав: «Народжують гори, а родиться смішна миша».
Цей фразеологізм уживають, коли говорять про великі надії, але малі результати; про того, хто багато обіцяє, а робить мало. Синонімом до нього є приказка «з великої хмари малий дощ».
Дамоклів меч
Походження фразеологізму пов’язане з іменем Дамокла, придворного улюбленця грецького тирана Діонісія. Одного разу під час обіду Дамокл дуже вихваляв володаря, із заздрістю говорив про нього, вважаючи його найщасливішою людиною у світі. Діонісій вирішив провчити заздрісника. Під час бенкету він наказав слугам посадити Дамокла на трон. Той був на сьомому небі від радості. Аж раптом побачив, як над його головою на кінській волосині повис гострий меч, що будь-якої миті міг обірватися і вбити. Діонісій пояснив, що це символ небезпеки, яка завжди нависає над тим, хто має безмежну владу.
Відтоді вислів «дамоклів меч» уживають, коли йдеться про постійну смертельну небезпеку.
Егіда. “Перебувати під егідою” значення фразеологізму
Походить вислів із грецької міфології. Егіда — щит верховного бога Зевса, викуваний Гефестом. У центрі егіди була зображена голова Медузи Горгони. Згодом цей щит став атрибутом богині мудрості Афіни і символом її заступницької зверхності над богами й людьми. У виняткових випадках його міг носити також Аполлон.
У сучасному розумінні «під егідою» означає під захистом, заступництвом, патронатом.
Езопівська мова
Давньогрецький поет-байкар Езоп жив у VІ ст. до н. е. Він був рабом, тому не мав права вільно казати те, що думає, зате міг замасковано висловлювати свої думки у байках. Героями його байок були тварини, але вони діяли і мали характери, погляди, звички, як люди.
Такий замаскований спосіб висловлення думок із натяками й недомовками називають езопівською мовою.
Канути в Лету
У грецькій міфології Лета — містична річка забуття, що текла в підземному царстві Аїда. Ковток води з неї примушував людину забути про земне життя.
«Канути в Лету» означає назавжди зникнути, піти в непам’ять, пропасти безслідно.
Крилате слово (вислів)
Вираз належить давньогрецькому поету Гомеру. В його поемах «Іліада» та «Одіссея» повторюється декілька разів. Гомер називав слова «крилатими» тому, що вони ніби перелітають з уст того, хто говорить, у вуха того, хто слухає.
Тепер і сам вислів став крилатим. Його вживають у значенні: влучний вираз, афоризм, популярна цитата.
Левова частка
Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить». І так він забрав собі всю здобич.
Та згодом вислів «левова частка» набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо.
Луснути від злості
Походження фразеологізму пов’язане з давньогрецьким богом лихослів’я і глузування Момом. Він ганив богів, коли ті давали людям дари, порадив Зевсові затіяти Троянську війну, щоб зменшити тягар землі. Саме Мом луснув від злості, бо не зміг у жодній з богинь знайти хоч якісь вади.
У переносному значенні фразеологізм «луснути від злості» означає дуже розсердитися.
Нектар і амброзія
У грецькій міфології нектар — напій, амброзія — їжа богів, що дає їм безсмертя. Переносно: надзвичайно смачний напій, вишукане блюдо; вища насолода.
Нитка життя
Давні греки вірили, що долю людини визначають боги. Існує міф про трьох богинь долі — Мойр. Їх зображували в образах трьох старих потворних жінок, що тримають нитку людського життя. Клото (та, що пряде) сукає нитку, Лахесис (та, що визначає долю) проводить її через усі випробування, Атропос (невідворотня), перерізуючи нитку, обриває життя людини.
Отже, нитка життя — символ людської долі.
Панацея від усіх хвороб
У давньогрецькій міфології Панацея — богиня зцілення, донька бога лікарювання Ескулапа. Середньовічні алхіміки намагалися знайти універсальні ліки, які допомагали б від усіх хвороб, тому й назвали його ім’ям богині-цілительки.
Нині словом «панацея» називають засіб не тільки від недуг, а й від усіх проблем.
Прокрустове ложе
В одному з грецьких міфів розповідається про розбійника Полипемона на прізвисько Прокруст, що в перекладі означає «розтягувач». Усіх, хто до нього приходив, він укладав на своє ліжко. Розбійник відрубував ноги тим, для кого це ліжко було коротким, а для кого довгим — розтягував ноги.
Фразеологізм «прокрустове ложе» характеризує надумане мірило, під яке насильно підганяють факти дійсності.
Прометеїв вогонь. Прометеєві муки
Прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Його образ та ім’я набули поширення в європейських літературах і фразеологізмах.
Пожалівши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, Прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. За це верховний бог засудив титана на страшну муку: його прикували до скелі у Кавказьких горах, і щодня велетенський орел шматував тіло і викльовував печінку. Уночі рани загоювались, і на ранок тіло було готове до нових мук.
Згодом могутній Геракл звільнив страдника за наказом Зевса, захопленого витримкою і мужністю Прометея.
Вислів «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети.
Самозакоханий Нарцис
У давньогрецьких міфах збереглася історія про сина бога річок Дефіса і наяди Ліріони, прекрасного юнака на ім’я Нарцис. Він був надзвичайно вродливий. Якось Нарцис побачив у річці своє відображення, закохався в нього і помер від кохання. Боги перетворили його на нарциса.
У переносному значенні «нарцис» — самозакохана людина; особа, яка милується собою.
Сізіфова праця
За давньогрецьким міфом, боги прирекли Сізіфа — спритного і хитрого царя міста Коринф — за всі його злочини на страшну кару. Він мав вічно котити на круту гору важкий камінь. І тільки-но брила торкалася вершини гори, вона виривалася із рук Сізіфа і летіла у прірву. Знову й знову, заточуючись і спотикаючись, приречений на вічну працю, цар мусив спускатися за каменем униз і все починати спочатку.
Сізіфовою працею називають безплідну, важку, нескінченну роботу
Скриня Пандори
У давньогрецьких міфах ідеться про те, що колись люди жили, не знаючи горя, хвороб, старості, доки Прометей не вкрав у богів вогонь. За це розгніваний Зевс послав на землю красиву, але нерозумну жінку — Пандору, яка вийшла заміж за Прометеєвого брата Епіметея. Вона отримала від головного бога Олімпу іменну скриньку із суворою забороною відкривати її. Та розпалена цікавістю, Пандора відчинила скриньку: звідти висипались Старість, Хвороби, Безумство, Злість, Пристрасті та інші нещастя, що можуть переслідувати людей.
Вислів «скриня Пандори» означає джерело нещасть, лиха, біди.
Стріли Амура (Купідона)
Амур (Купідон) — у римській міфології божество кохання, що відповідає грецькому Еросові. Це син богині кохання і краси Венери, маленький вродливий крилатий хлопчик, веселий, кмітливий і меткий бешкетник, який завжди носив із собою лук і сагайдак із золотими стрілами. Непомітно для інших він вражав ними серця людей і богів, чим викликав кохання або загибель.
Про людину, яка закохалася, кажуть, що її вразили стріли Амура (Купідона).
Фенікс. Повстати, як Фенікс з попелу
У грецькій міфології Фенікс — казковий птах, схожий на орла, покритий вогняно-червоним і золотим пір’ям. Живе вона 500 років, а перед смертю спалює себе, але тут же відроджується із попелу. Символ відродження і оновлення. «Повстати, як Фенікс з попелу» — загинути і знову ожити.
Циклопічна споруда
Циклоп (круглоокий) — персонаж давньогрецьких міфів — бридкий одноокий велетень-людожер. У поемі Гомера «Одіссея» герої-мандрівники потрапляють до печери циклопа Поліфема і тільки завдяки хитрощам Одіссея рятуються від неминучої загибелі. Греки вважали, що величезні будови, складені з кам’яних брил, від яких залишалися самі руїни, — справа рук циклопів.
Вираз «циклопічна споруда» вживають тоді, коли говорять про величезну будівлю.
Яблука гесперид
За давньогрецьким міфом, у день весілля Гери і Зевса богиня землі Гея подарувала їм дерево, на якому росли золоті яблука — символ вічної юності й сили. Охороняли дерево геспериди — доньки божества вечірньої зірки Геспери — за допомогою дракона Ладона. Геракл убив дракона, забравши золоті яблука (це був його одинадцятий подвиг).
У переносному значенні «яблука гесперид» — це коштовний здобуток.
Яблуко розбрату (чвар)
Давньогрецький міф розповідає, що богиня розбрату Ерида вирішила помститися богам за те, що вони не запросили її на бенкет. Ерида непомітно кинула золоте яблуко із написом «найпрекраснішій» між богинями Герою, Афродітою та Афіною. Вони почали сперечатись, кому має належати яблуко, бо кожна вважала себе найкрасивішою. Син троянського царя Парис, якого запросили бути суддею, віддав яблуко Афродіті. За це вона допомогла йому викрасти дружину спартанського царя Єлену Прекрасну, що призвело до десятилітньої Троянської війни.
У переносному значенні «яблуко розбрату (чвар)» — це причина ворожнечі, суперечок, незгоди між ким-небудь.
Фразеологізми античного походження
- «Гадесові поля» — царство мертвих. За уявленнями греків, воно знаходиться десь на заході, на краю світу (або під землею). Гадес, або Аїд — за старогрецькими міфами, володар підземного світу і царства мертвих. Вважався божеством земних надр і родючості.
- «Гефест» – вправний майстер, неперевершений коваль. У грецькій міфології — бог вогню й ковальства (у римлян йому відповідає Вулкан).
- Аркадська ідилія» – щаслива країна. «Аркадська ідилія» — гармонійне, безхмарне життя.У Стародавній Греції — край скотарів та хліборобів. Аркадію оспівували як країну достатку, де життя людей проходило у розвагах на лоні прекрасної природи.
- Цербер – лютий, невблаганний вартовий. У грецькій міфології — триголовий пес, який охороняє вхід до підземного царства (про Цербера згадують у своїх творах грецький поет Гесіод, римський поет Вергілій та ін.).
Чудово!