«Гуси-Лебеді Летять» Аналіз (Паспорт)

гуси лебеді летять аналіз твору стельмах 7 клас

Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» аналіз твору – тема, ідея, жанр, головні герої, сюжет та інші питання розкриті в цій статті. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт повісті «Гуси-лебеді летять».

Кому присвячена повість “Гуси-лебеді летять”? Твір «Гуси-лебеді летять» має присвятуМоїм батькам – Ганні Іванівні й Панасу Дем’яновичу – з любов’ю і зажурою”.

«Гуси-лебеді летять» аналіз твору (паспорт)

АвторМихайло Стельмах

Рік написання: 1963

Рід літератури – епос

Жанр: автобіографічна повість

Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком.

Ідея «Гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились».

Основна думка:  дитинство — час, коли формується майбутня людина, тому важливо навчити її любити та цінувати природу.

Герої твору «Гуси-лебеді летять»

  • Михайлик, його мати та батько, дід і баба,
  • попова наймичка Мар’яна,
  • дівчина Люба,
  • кобзар Левко,
  • майстер на всі руки дід Дем’ян,
  • дядько Себастіян — це полюс добра.

А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»…

Гуси-лебеді символізують плин життя, щасливе дитинство, чистоту, відродження.

Коли відбуваються події в оповіданні М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»? Весною.

Проблематика твору «Гуси-лебеді летять»

  • проблема тісного переплетіння реального та казкового у дитячому світосприйнятті, його роль у становленні характеру дитини, формування ставлення до людей, подій та явищ.
  • проблема впливу дитячих спогадів та вражень на подальше життя людини
  • роль сім’ї, природи, традицій у вихованні дитини;
  • людяність і жорстокість;
  • любов до рідної землі;

Особливості твору «Гуси-лебеді летять»

• розповідь від першої особи;
• автобіографічність;
• символічний образ гусей-лебедів;
• зв’язок з народознавством;
• наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв).

Про що твір «Гуси-лебеді летять»?

Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля.
Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше».

«Гуси-лебеді летять…» історія створення

У 1963 році Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою».

У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки).

“Гуси лебеді летять” М. Стельмах. Аудіокнига (дуже скорочено)

Чому “Гуси-лебеді летять” автобіографічна повість?

Ця повість є автобіографічною, бо автор пише в цьому творі про себе, про своє дитинство, про свою сім’ю.

Розповідь у творі відбуваються від першої особи. Головний герой, Михайлик, є відображенням самого Стельмаха в дитинстві. Стельмах виріс у селі, і в повісті детально описано сільське життя, звичаї, побут і природу українського села. Це відображає його особистий досвід та знання.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Вікторія

    Дуже чудове !!

    Відповіcти
  2. Соня

    А где образы героев, а????????????????????????????????????????????

    Відповіcти
    1. lbfyf

      Михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. Мати Михайлика — це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди. Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів. Бабуся — проста селянська трудівниця Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна. Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика. Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.

      Відповіcти
  3. DANJKEE

    МОТИВИ???

    Відповіcти
  4. Никто

    Где образ лебедів

    Відповіcти
  5. Илюшенька

    Спасибо большое, часто Сайто пользуюсь

    Відповіcти