“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Аудіокнига (Скорочено) слухати варто, щоб згадати трагічну історію простого хлопця, який не міг змиритися з несправедливістю в суспільстві.
Аудіокнига “Хіба ревуть воли, як ясла повні”
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», який показує непросте життя українського селянства, написав Панас Мирний з братом Іваном Біликом. Слухати аудіо з картинками цікаво, адже так матеріал набагато краще запам’ятовується.
Про що книга “Хіба ревуть воли, як ясла повні”?
Частина 1
Одного весняного дня парубок років двадцяти (Чіпка) прийшов на свою зелену ниву. Там він побачив гарну дівчину Галю Ґудзь.
Автор розповідає історіь батька Чіпки. Двадцять років тому до села Піски прийшов невідомий чоловік Остап Хрущ. Через рік він купив хатку на краю села і одружився з бідною дівчиною Мотрею. Невдовзі Остап втомився від тихого життя, і пішов на заробітки. Скоро з Дону прийшла звістка, що справжнє прізвище Хруща — Вареник, що він має дружину та трьох дітей
Мотря стала об’єктом суспільного осуду, і їй було дуже важко. Остапа віддали в москалі, а Мотря народила сина Нечипора (Чіпку).
Мотрю з матір’ю цуралися люди, а їм бракувало грошей. Жінка важко працювала, а її син був постійно з бабою Оришкою. Мати, втомлена важкою працею та невдачами, часто сварила й била хлопця. Та й з однолітками Чіпка не дружив, вони проганяли та ображали його.
До дванадцяти років Чіпка жив без друзів, у його серці була злість. Мати віддала його в найми до Бородая, але хлопець не покорився хазяїну і за це був побитий. Потім хотів спалив хлів господареві, і його вигнали.
Потім Чіпка найнявся до діда Уласа, щоб пасти отару. Там він знайшов друга-однолітка Грицька Чупруненка, дід теж до нього добре відносився. Якось на отару напав вовк, і Чіпка відганяв його та врятував ягнят.
Чіпці подобалася робота, він заробив грошей. Також успадкував трохи землі від родича. Мотря повеселішала, але Чіпка дуже сумував, бо його улюблена баба Оришка померла.
Дід Улас розповів Чіпці про його батька. Він був непокірним і неслухняним, тому часто був битий паном. Пізніше він втік на Дон, одружився і мав дітей. Але він завжди сумував за рідною землею і повернувся до Пісків, але його заарештували за двожонство і віддали у солдати. Чіпка звинуватив батька тільки в тому, що він не помстився панові.
Взимку селяни дізналися, що до отримання волі потрібно ще два роки працювати. Чіпка хотів і далі пасти череду, але люди були проти. У його серці була образа.
Чіпка почав працювати на своєму полі, купив худобу та заробив гроші. Тепер у нього була можливість показатися серед людей на святах. Він зустрів Галю, доньку багатого селянина, і закохався в неї.
Грицько, товариш Чіпки, пішов на заробітки в чужі краї, заробив грошей купив хату та землю. Він одружився з наймичкою Христею, веселою та працьовитою. Вони мали дітей і жили щасливо.
Частина 2
У цій частині розповідається історію села Піски, де жив Чіпка, а саме про козацьку родину Ґудзів.
150 років тому на місці села Піски був хутір із землянками. Там оселився Мирін Ґудзь — немолодий січовик, з довгими вусами. Мирін закохався у дівчину Марину і скоро вони одружилися, у них народився син Іван. Батько розповідав про життя козаків, а мати вчила селянській праці.
Їх село було ще вільне, а кругом уже почалася панщина. Іван Ґудзь одружився з козачкою Мотрею. У них народилися Максим, Василь та Онисько. А старий Мирін розкажував онукам про свої походи з козаками в молодості. Найбільше його розповіді побобалися Максимові.
Скоро село Піски потрапило під владу пана Польського, і життя селян змінилося. Стали люди кріпаками. Хтось із селян втікав, ахтось корився, а непокірних били панською нагайкою.
Пани розпочали підкорювати село, змушуючи селян працювати для них.
Максим Ґудзь, син Мирона, був завзятим та сміливим ще з дитинства. Його віддали в москалі, невдовзі він навіть став унтер-офіцером. Під час служби він вчинив багато злочинів. Згодом він отримав орден і став фельдфебелем.
Невдовзі Максим Ґудзь одружився з Явдохою, яка теж і крала, і гуляти любила. Але після народження доньки Галі вони закінчили з гулянками, почали накопичувати гроші.
У війні з турками Максима отримав поранення, після чого його відпустили зі служби.
Через 30 років Максим Ґудзь повернувся у Піски, де збудував гарний дім. Та люди не знали звідки у нього гроші.
Частина 3
Восени Чіпка приніс хліб додому для молотіння. Тоді прийшов урядник і повідомив, що земля Чіпки належить іншому чоловікові з Дону. Чіпка вирішив довести своє право на землю і вирушив до районного центру, Гетьманського, із п’ятьма карбованцями в кишені. Захотів йому допомогти Василь Порох. Тоді Чіпка вперше спробував горілку.
Коли Чіпка прибув до суду, секретар Чижик згодився вирішити справу за умови, що йому заплатять п’ятдесят карбованців. Це обурило парубка, і він пішов до шинку, де знову напився.
У шинку Чіпка познайомився з Лушею, Матнею і Пацюком, злодіями. Вони використовували Чіпку і забирали його майно. Мати пробувала вмовити Чіпку не пити, але це не допомогло.
Чіпка був ув’язнений через скаргу матері у волость, але повернувшись, продовжив гуляти та витрачати все, що залишилося. Мотря перейшла жити до старої баби.
Пропив Чіпка все майно й навіть одяг. Залишився лише недомолочений хліб. Чіпці нагадав він про землю і він відмовився його продавати. Потім він взявся за грабунки разом із друзями. Якось Чіпка зі злодіями-друзями, грабували пана і вбили охоронця. Їх підозрювали, але відпустили за відсутністю доказів. Грабунки тривали, і люди лаяли Чіпку, але не могли його піймати.
Одна Христя (дружина Грицька), співчувала йому і бачила в ньому борця за справедливість.
Після оголошення волі, кріпаки святкували, але їм все ще треба було працювати два роки. Не всі були задоволені, і вони вимагали плату від пана. Пан відмовився. Рано з’явилися москалі та напали на кріпаків. Чіпка спробував допомогти, але його побили та звинуватили в бунті.
Чіпка прокинувся з кошмарного сна і відчув вогонь у своєму тілі. Він закликав інших припинити пити і гуляти, а замість цього працювати та мстити панам за їхню несправедливість.
Незабаром Мотря повернулася до своєї хати. Чіпка знову потоваришував із Грицьком, а Христя з Мотрею.
Частина 4
Була осінь. Вночі Чіпка з товаришами зібралися на грабуноку. Перед світанком вони приїхали до Максима Ґудзя. Гостей погодували і поділили награбоване. Там Чіпка побачив Галю, він освідчився їй в коханні.
Тиждень йшли дощі. Матір натякала Чіпці що час одружуватися. Він пішов до Ґудзя й побачив там сумну Галю. Він запропонував їй руку. Вона погодилася, але за умови, що він перестане грабувати. Вона хотіла жити чесно. Невдовзі Чіпка прислав сватів до Максима. Але його дружині Явдосі не сподобалася ні мала хата зятя, ні його мати.
Скоро все ж Чіпка з Галею одружилися. Вона жила у нього, йому та матері в усьому догоджала. Чіпка жив чесно, але розумів, що так багато не заробиш. Та старі брузі-злочинці не покидали його, він ховався від них, відкуплявся грошима.
Навесні Чіпка збудував нову хату, комору. Їздив по ярмарках, купував полотно й перепродував його.
Чіпка домігся того, що люди стали його поважати, він часто допомагав односельцям. Коли настав час обирати земство, люди вибрали своїм кандидатом Чіпку.
Чіпка був радий новій посаді, але панам не подобалося, що поруч з ними був «голодранець». Пани вирішили його вигнати, і через давню справу про вбитого сторожа, звільнили його.
Чіпка був злий та знеславлений. А в цей час ще й батька Галі побили до смерті.
Після похорону Максима, його жінка Явдоха продала свою хату і переїхала до Чіпки з Галею.
Явдоха з Мотрею постіно сварилися. Чіпка та Галя не знали що й робити.
Померла Явдоха, й Чіпка звинуватив матір у цьому. Якось уночі приїхав Чіпка з награбованим додому. Мотря сварила його та плакала.
Чіпка почав пити і ставав хижішим. Якось з друзями-злодіями пішли на хутір до Хоменків. Повернулися вони всі закривавлені.
Мотря побачила на подвір’ї маленьку дівчинку, яка розповіла, що на них напали розбійники, всіх убили, а хату спалили. Вони вбили вісьмох чоловік…. Мати одразу ж заявила на сина у волость.
Вранці Чіпку з друзями арештували… Галя збожеволіла й повісилася. Про Мотрю піклувався Грицько.
Восени Чіпка з іншими каторжанами йшов через Піски в Сибір…
