Гюго "Козетта" скорочено

«Козетта» уривок із відомого роману Гюго «Знедолені». Ім’я головної героїні стало символом усіх знедолених дітей Франції, вимушених важко працювати з раннього дитинства.

Гюго “Козетта” скорочено читати

Головні герої

Козетта – беззахисна сирота, яка була прислугою в сім’ї корчмаря.
Фантина – мати Козетти, звичайна доба жінка.
Пан Тенардьє – шинкар, жадібний та корисливий чоловік.
Пані Тенардьє – дружина шинкаря, дурна, груба та жорстока жінка.
Епоніна та Азельма – примхливі дочки Тенардьє, грубо ставилися до Козетти.
Незнайомець – каторжник Жан Вальжан, який взяв Козетту під опіку.

Фантина була гарною, ніжною та веселою дівчиною. Коли ж її коханий дізнався про вагітність, він покинув її. Жінка залишилася одна з маленькою Козеттою, яку виховувала самотужки. Підтримки у неї не було, тому нещасна жінка покинула Париж, щоб вирушити на батьківщину у пошуках роботи.

Дорогою Фантина натрапила на трактир, у дворі якого побачила двох чудових, гарно одягнених дітей, які весело грали на галявині. Фантіна з надією подумала, що саме тут знайде тимчасовий притулок її дівчинка.

Матір’ю дівчаток була господиня корчми, пані Тенардьє. Жінки розговорилися, і Фантіна розповіла сумну історію свого життя. Із завмиранням серця вона попросила господиню корчми прихистити її трирічну Козетту на деякий час. Цю розмову почув Тенардьє, який погодився залишити дитину з умовою, що Фантіна щомісяця платитиме по сім франків. Жінка погодилася та заплатила за пів року вперед. Трактирник був задоволений: йому якраз не вистачало такої суми, щоб погасити борг.

З цієї хвилини щасливе дитинство Козетти скінчилося. Трактирниця любила своїх дочок, а чужу дівчинку зненавиділа. Її одягали в лахміття, спала вона під сходами. Тенардьє погано ставилася до неї, як і його дочки – Епоніна і Азельма. Поки сестри цілими днями грали, Козетта мала прибирала будинок і двір.

Фантіна важко працювала, щоб забезпечити дочку: вона була впевнена, що Козетта має все необхідне. А Козетта росла, а з нею збільшувалися і її обов’язки. Дівчинка багато працювала, терпіла побої й вислуховувала постійні образи. Тяжке життя змінило дівчинку: вона стала похмурою та некрасивою. Шестирічна Козетта була настільки крихкою і ніжною, вона так багато працювала, що в окрузі її прозвали жайворонком, тільки цей бідний жайворонок ніколи не співав.

Тим часом у Фантини справи йшли все гірше: її звільнили з фабрики, вона тяжко захворіла. Щоб оплачувати проживання Козетти, вона продала своє головне багатство – розкішне золотисте волосся та перлинні зубки.
Якось уночі шинкарка відправила Козетту в ліс за водою. Малій було дуже страшно, і по дорозі назад вона тихо плакала від холоду і страху. Зненацька хтось узяв її за руку і забрав відро. Незнайомець ласкаво заговорив із дівчинкою, попросив відвести його до шинку.

Замовивши вечерю, він став свідком того, як погано поводилися тут із дівчинкою. Коли хазяйським донькам набридло грати зі своєю старою лялькою, Козетта з ніжністю та любов’ю взяла її на руки. Але незабаром це помітила господиня і почала голосно лаяти нещасну. Тоді незнайомець вийшов і невдовзі повернувся з найкрасивішою лялькою, яку знайшов у сусідній крамниці іграшок. Він мовчки простяг її Козетті, але вона не насмілилася її взяти, здавалося, що вона боїться навіть дихати.

Незнайомець розговорився з шинкарем, який почав скаржитися на те, як дорого їм обходиться Козетта, яку вони прихистили з ласки. Незнайомець запропонував забрати дівчинку, і Тенардьє погодився віддати її за півтори тисячі франків. Вранці пан Мадлен, колишній мер міста, і в минулому втікач-каторжник Жан Вальжан поспішив покинути ці краї. Козетта, яка довірливо тримала його за руку, ще не знала, що поруч з ним вона буде щасливою.