«Івікові журавлі» аналіз (паспорт твору)
Автор – Фрідріх Шиллер
Жанр – балада
Рік написання – 1797
Рід літератури – ліро-епос
Тема: злочин і кара, торжество справедливості, невидимий суд природи.
Ідея: зло не може лишитися безкарним, навіть якщо люди не бачать правди — світ дає знак, і винні будуть покарані.
Головна думка: справедливість невідворотна, і навіть природа стає на бік правди.
Основні образи:
Івік — поет, улюбленець муз і богів, символ чистоти й мистецтва.
Журавлі — свідки злочину, символ вищої справедливості.
Вбивці — уособлення зла, яке не може сховатися.
Народ і хор — голос суспільної думки, що вимагає кари.
“Івікові журавлі” сюжет
Балада переказує легендарний сюжет про те, що вбивцю поета Івіка бачили чорні журавлі і пізніше вказали на нього перед зборами всіх греків. Балада була написана Шиллером за сюжетом, який дав йому Йоганн Гете в «рік балад»
Поет Івік був смертельно поранений вбивцями (по вихідній легенді, підісланими до нього володарями, незадоволеними його популярністю в народі, – цей мотив в баладі відображення не знайшов) в безлюдному місці по дорозі на Істмийські ігри. Вмираючи, Івік побачив в небі зграю журавлів і кликнув до неї з проханням викрити вбивць. Безліч людей, що зібралися на ігри, були вражені й обурені вбивством, проте не бачили способу його розкрити. Перед присутніми була розіграна трагедія «Евменіди» зі вражаючим хором іриній, співаючим про невідворотність відплати злочинцям. Незліченні глядачі завмерли, осмислюючи уявлення, і в цей час далеко пролунав журавлиний клік – і тут один з убивць скрикнув, звертаючись до іншого: «Це Івікови журавлі!» – Таким чином викривши себе. Злочинці, які видали себе, були негайно засуджені до смертної кари.
План твору “Івікові журавлі”
Подорож Івіка на Істмійські ігри.
Зустріч із журавлями
Напад убивць і останні слова поета.
Загальне горе греків через смерть Івіка.
Урочистості на іграх, гімн помсти.
Поява журавлів.
Зізнання вбивць і справедливе покарання.
