Вірш «Клятва» Володимира Лучука читати текст онлайн.
Володимир Лучук «Клятва» читати
Переглянути текст в зручному форматі без реклами
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять:
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати –
мова в кожного із нас!
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
