Вірш Лі Бо «Входжу в річку, грає осіння вода…» читати повністю, скачати текст, аналіз (паспорт) твору та слухати аудіо/відео.
Лі Бо «Входжу в річку» аудіо слухати
Лі Бо «Входжу в річку» читати
Входжу в річку, грає осіння вода…
люблю свіжість цих лілій…
зриваю квіти, граюсь перлинами на пелюстках,
хвилюється заводь…
Дивна ця година… громадяться шовкові хмари…
хотів би подарувати це все тому, хто за далеким небокраєм;
з тим, про кого думаю, нам не зустрітись більше…
в горі й надії дивлюся туди… північний вітер в обличчя.
Лі Бо «Входжу в річку» скачати
Вірші Лі Бо скачати fb2, pdf, epub. Поезія «Входжу в річку, грає осіння вода…» Лі Бо завантажуйте повністю і безкоштовно (щоб скачати, обирай і натискай на іконку потрібного формату):
*розшифрування, щоб зрозуміти який формат Вам підходить:
FB2 – легка структурована книга, ідеально для читання з мобільного;
EPUB – підходить для більшості рідерів, структурована книга;
PDF – відкривається будь-де, зручно для друку.
Лі Бо «Входжу в річку» аналіз
У вірші використовується прийом психологічного паралелізму: описи природи чергуються з описами внутрішнього світу ліричного героя, його самозаглибленим розмірковуванням.
Тема «Входжу в річку» — нерозривність душевного світу людини з природою. Це розповідь про красу, яку він тонко відчуває на узбережжі: грає осіння вода, громадяться шовкові хмари, бадьорить свіжість лілій… Всю цю красу він хотів би подарувати одній людині, але її немає поруч, і мабуть, вже не буде ніколи. Мотиви розлуки, душевного щему, дисгармонії людського життя переплітаюься з мотивами природної гармонії.
Ліричний герой сумує, він хотів би милуватися прекрасним осіннім краєвидом разом із тією людиною, з якою розлучений, вочевидь, зі своїм другом.)
Образи природи – прекрасні лілії з перлинами води на пелюстках — метафора; шовкові хмари — метафора.
Лі Бо написав про осінь, бо ця пора року – символ угасання, наближення до зими, про яку нагадує в останньому рядку північний вітер. Цей порядок, «природний шлях» не здолати, як часто не змінити людині і свою долю.
Автор поезії часто використовує три крапки. Три крапки — це пауза, символ зупинки, роздумів. Ліричний герой неквапливо спостерігає за природою, милується нею, але це не відволікає його від власного сумного настрою. Три крапки свідчать про потік думок ліричного героя, немовби їх обірваність, змішаність думок про природу та власні негаразди.
