“Маленькі тролі і велика повінь” скорочено читати варто, щоб згадати про що розповідає повість-казка Туве Янссон.
“Маленькі тролі і велика повінь” скорочено
На початку серпня Мумі-троль з мамою тинялися лісом, вишукуючи місце для будинку, в якому можна було проспати зиму. Раптом вони побачили дуже крихітне звірятко Чмиха, який зрадів мумі-тролям. Він сказав, що заблукав у лісі, що не сподівався побачити сонце.
Крихітне звірятко пішло з мумі-тролями і незабаром вони вийшли до болота. Вони сіли на латаття і попливли, освітлюючи собі дорогу тюльпаном. Проте невдовзі тюльпан згас і стало дуже темно. У болоті заворушився великий змій і поплив за мумі-тролями.
Але раптом тюльпан знову запалився. У його середині стояла маленька дівчинка, яка сказала, що тюльпан її будинок, і що її звуть Тюльпанна. Змій відступив і мумі-тролі перейшли через болото.
Вони заночували в моху, а ранком вийшли до високої гори. Мумі-троль чхав і його мати вирішила зупинитися і розвести багаття. Вона почала розповідати про те, як раніше мумі-тролі жили в містах з людьми та ховалися за грубками. dovidka.biz.ua Мумі-мама згадала мумі-тата і заплакала. Мумі-тато колись подався у світи з гатіфнатами й невідомо, де він тепер. В цей час звідкись зверху впали мотузкові сходи і незнайомий старий пан запропонував їх піднятися до нього.
Мумі-тролі піднялися сходами і пан запропонував стати на ескалатор. Ескалатор привіз мумі-тролів у дивовижне місце – у солодкий сад, де все було солодким – сніг під деревами (морозиво), вода у річці (лимонад), плоди на деревах (шоколад та карамельки).
Мумі-троль і маленьке звірятко так об’їлися, що у них розболілися животи. Але в цьому чудовому місці не було справжнього сонця, і мумі-мама вирішила йти далі. Літній пан запропонував їм скотитися з гірки і мумі-троолі помчали з запаморочливою швидкістю.
Вони виринули з гори і побачили сонце, а знизу океан. Мумі-троль і маленьке звірятко відразу побігли купатися.
В цей час прибіг мурашиний лев і почав закидати мумі-маму піском. Він рив яму і мумі-мама почала тонути в ній. Вона покликала на допомогу, і Мумі-троль разом із маленьким звірком та Туліппою витягли її.
На березі з’явилися гатіфнати, які штовхали в океан човен. Мумі-мама почала розпитувати їх про мумі-тата, але гатіфнати мовчали. Тоді мумі-мама вирішила плисти разом із ними, і мумі-тролі залізли в човен.
Човен сильно хитало на хвилях і маленького звірка почало нудити. Тут з’явився морський троль, який впізнав у Мумі-тролі родича та вирішив допомогти. Морський троль став до керма і привів човен до затишної бухти.
На березі росла безліч прекрасних квітів, а на пагорбі височіла вежа з блискучими вікнами.
У вежі мандрівників зустрів хлопчик із рудим волоссям і почастував гарячим пудингом. Хлопчик розповів, що пильнує за берегом, коли в морі шторм, і годує обідом всіх, хто знайшов притулок у його бухті. Виявилося, що хлопець бачив Мумі-тата, якій подався на південь. А Тюльпанна вирішила залишитися з хлопчиком із рудим волоссям, а інші вирушили шукати Мумі-тата далі.
Мандрівники поспішали на південь, довкола росли пальми. Було спекотно, але надвечір полив сильний дощ. Дощ лив три дні і вода добряче піднялася. Мандрівники залізли на пагорб, налякано дивилися, як піднімається вода. Раптом вони помітили крісло, що пливло, в якому сиділа кішка з п’ятьма кошенятами. Мумі-тролі витягли кішку і майже відразу дощ припинився і визирнуло сонце.
Мумі-мама вирішила плисти далі на кріслі, а кішка залишилася на пагорбі, чекати, коли вода спаде.
Незабаром мандрівники виловили пляшку, де була записка від мумі-тата. Він писав, що сидить на дереві, а його будинок забрала повінь. Невдовзі вода спала і крісло винесло до височини, де різні герої розбирали свої речі. Крісло забрав Гемуль, а мандрівники побачили птаха Марабу, який шукав свої окуляри.
Чмих допоміг Марабу знайшли окуляри. і вдячний Марабу допоміг знайти Мумі-тата. Він посадив трьох мандрівників на спину і почав літати над водою. Скоро мумі-мама побачила мумі-тата. Відбулася зворушлива зустріч. Але мумі-тато був засмучений, що його чудовий будинок змила повінь.
Проте наступного дня мумі-тролі знайшли свій будинок у чудовій долині, куди його принесла повінь. На трубі будинку блищало намисто з перлів, сам будинок був чудовий.
Мумі-тролі оселилися в цій долині і більше ніколи не розлучалися. У їх дому знайшлася кімнатка навіть для Чмиха на піддашші.
