Михайло Пришвін біографія коротко украънською мовою відомого радянського письменника, прозаїка, публіциста викладена в цій статті. Пришвін – автор великої кількості творів для дітей, оповідань про природу і полювання.
Михайло Пришвін біографія скорочено
Михайло Михайлович Пришвін народився 23 січня (4 лютого) 1873 в селі Хрущево-Левшино Орловської губернії в купецькій сім’ї. Його батьку дісталася багата спадщина, яку він програв (після чого помер від паралічу). Мати Пришвіна залишилася одна з п’ятьма дітьми без грошей та дому. Незважаючи ні на що вона змогла дати їм гарну освіту.
Першу освіту Пришвін отримав в сільській школі. Потім же він перевівся в перший клас Єлецької гімназії, кілька разів залишався там на другий рік. А через 6 років навчання був відрахований за зухвалість і конфлікт з учителем, хоча знаннями Михайло теж не сильно виділявся. Лише через 10 років продовжив освіту в Ризькому політехнічному інституті.
У студентські роки Михайлу стали близькі ідеї марксизму, за що він поплатився арештом і ув’язненням на рік у в’язницю. Після виходу з в’язниці поїхав за кордон.
З 1900 по 1902 рік Пришвін навчався в університеті Лейпцига. Там він отримував спеціальність агронома.
Повернувшись на батьківщину, одружився, став виховувати трьох дітей. А в 1906 році залишив свою професію, став працювати кореспондентом в газетах і почав писати. Він блукав по лісах, багато подорожував, збирав фольклор. Усі враження від подорожей, записані ним тоді, лягли в основу його книг.
У 1906 році вперше було опубліковано оповідання – «Сашок». Потім вийшли його книги з нарисами: «В краю неляканих птахів» (1907) , «За чарівним колобком» (1908), « Біля стін граду невидимого» (1908). З 1912 по 1914 рік вийшло перше зібрання творів письменника.
У роки Першої світової війни був військовим кореспондентом, друкуючи свої нариси в різних газетах.
У 1930 -х роках письменник здійснив подорож на Далекий Схід. Наступними книгами Пришвіна були: «Дорогі звірі» і написана на її основі повість «Жень-шень» (1933), «Календар природи» (1935), роман «Кащеєв ланцюг» і багато інших. Також високо цінуються його «Щоденники», які він писав з 1905 по 1954 рік.
У 1943 році письменник повернувся до Москви і випустив у видавництві «Радянський письменник» розповіді «Фацелія» та «Лісова капель». У 1945 році М. Пришвін написав повість «Комора сонця».
Всі твори Михайла Пришвіна просякнуті особливим ставленням письменника до навколишньої природи, і викладені вони в дуже красивій мовній формі.
Помер письменник 16 січня 1954 від раку шлунка, похований на Введенському кладовищі в Москві.
Михайло Пришвін: особисте життя
Був одружений на простій смоленської селянці Єфросинії Павлівні. У щоденниках М. М. часто називав її Фросею або Павлівною. Крім її сина від першого шлюбу Якова, у них було ще троє синів
У 1940 році М. М. Пришвін одружився вдруге. Його дружиною стала Валерія Дмитрівна Ліорко. Ця жінка стала його музою, соратником, помічником – головною любов’ю всього його життя. Після смерті письменника працювала з його архівами, написала про нього кілька книг, багато років очолювала музей Пришвіна.
