“Мина Мазайло” аналіз (паспорт) твору

«Мина Мазайло» — твір Миколи Куліша, спрямований проти войовничого шовіністичного міщанства, що чинило опір спробам національного відродження в Україні в 20-ті рр. ХХст. Характеристика “Мина Мазайло” та аналіз твору допоможе визначити який, жанр, тема, ідея, головна думка, сюжет та композиція, проблеми, хто головні герої.

“Мина Мазайло” аналіз твору (паспорт)

Автор – Микола Куліш

Рік написання – 1929

Літературний рід: драма

За жанровою спрямованістю “Мина Мазайло” є комедією сатиричною.

Тема “Мина Мазайло”: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Ідея “Мина Мазайло” : викриття суспільних антиукраїнських явищ, засудження міщанства, національної упередженості й зверхності(великодержавного шовінізму).

Головна думка – «метаморфози (трансформації) людини»; ім’я як носій сутності й пам’яті роду й людини», «українізація»; «первенство»; «шовінізм».

Місце та час подій: 1920-ті рр. місто Харків, район Холодної Гори.

Головні герої “Мина Мазайло” та образи

• Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ. Він хоче змінити своє українське прізвище на російське, бо не вірить у результативність українізації. Він уособлює уявлення про українську меншовартість. У кінці твору, після зміни прізвища, він дізнається, що звільнений з посади “за регулярний опір українізації”.
• Лина (Килина) Мазайло — його дружина.
• Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка.
• Мокій — їхній син. Він свідомий українець, який чинить опір шовіністам. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною мовою, а й творчістю П. Тичини й О. Довженка. Омріяне прізвище “Мазайло-Квач” звучить для нього як музика
• Уля — подруга Рини. Вона закохалася в Мокія, сприйняла його погляди щодо українізації.
• Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська. Вона є найяскравішим представником міщанства, вульгарності та обивательської обмеженості. Жінка – носій великодержавних шовіністичних традицій. Мотрона Розторгуєва приїхала до Харкова з Курська, щоб урятувати Мокія від українізації.
• Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва. Це прихильник старовини, козаччини. Для нього головне, аби залишився корінь “маз” як показник його роду
• Баронова-Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови. Вона уособлює стару, дореволюційну інтелігенцію.
• Тертика, Аренський Губа — комсомольці, друзі Мокія

Символічні образи: прізвище; персонажі як уособлення певних типів людей.

Майбутнє України, на думку Куліша за українськими комсомольцями.

Сюжет та композиція твору “Мина Мазайло” 

Події у п’єсі “Мина Мазайло” розгортаються у такій послідовності: пропозиція закохати Мокія – телеграма для тьоті Моті – урок з Миною – приїзд тьоті Моті – голосування щодо зміни прізвища – замітка про звільнення Мини

Харківський службовець “Донвугілля” Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на престижніше – російське Мазєнін, а його син Мокій, котрий “збожеволів від своєї укрмови”, намагається йому перешкодити. Підтримує Мокія тільки національно свідомий українець дядько Тарас з Києва. На боці Мини його дружина Килина, дочка Рина, тітка Мотя викликана з Курська (тітка Мокія і Рини по матері).
Врешті-решт, Мину Мазайла звільняють з посади “за систематичний і зловмисний опір українізації”.

Сюжетні лінії: Мина – Мокій, Уля – Мокій, тьотя Мотя – дядько Тарас та інші.

Композиція: 4 дії

“Мина Мазайло” проблематика

У творі порушено проблеми:

• мови
• батьків та дітей
• уміння відстояти власну думку
• комплексу меншовартості

Також Микола Куліш приділив увагу таким проблемам:

Важливо!

Комедія “Мина Мазайло” М. Куліша ідейно спрямована з твором Карпенка-Карого “Мартин Боруля” (тобто, твір«Мина Мазайло» близький за тематикою до цієї п’єси).

Видатний митець, який поставив твір М. Куліша „Мина Мазайло” у Харкові Л. Курбас.

Особливості п’єси “Мина Мазайло”:

• Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
• Немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору);
• У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;
• Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

Сюжет перегукується з п’єсою Мольєра “Міщанин-шляхтич” та трагікомедією І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”.

Думки критиків про твір “Мина Мазайло”  

Лесь Курбас про п’єсу: “Я вважаю п’єсу “Мина Мазайло” за виключну річ, як і взагалі Куліша я вважаю за геніальну людину!”

Л. Танюк: “Суттєве у психологічному фарсі Миколи Куліша те, що, всупереч багатьом твердженням, мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому,— вона лише зовнішній сюжет “дискусії з національного питання”, лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого “національного я”, так і своєї загальнолюдської сутності.”

«Мина Мазайло» — твір, який порушує проблеми, актуальні як за життя автора, так і зараз. І в третьому тисячолітті можна побачити політичні джерела і суспільний ґрунт найбанальніших побутових явищ, тільки на новому оберті історичної спіралі.

М. Куліш “Мина Мазайло” аудіокнига (скорочено)