Наземно-повітряне середовище (представники, особливості)

Реферат на тему: “Наземно-повітряне середовище та його мешканці” розповість цікаві факти про особливості існування життя організмів у цих умовах, про те які мешканців та представники наземно-повітряного середовища зустрічаються найчастіше.

Що таке наземно-повітряне середовище?

Наземно-повітряне середовище існування життя організмів – це абіотичне, найрізноманітніше за своїми умовами існування середовище, основним ресурсом якого є повітря. Наземно-повітряне середовище утворене поверхнею Землі й повітря. Його жителі засвоюють кисень, який знаходиться в повітрі. У тварин це відбувається завдяки трахеям і легеням, у рослин – продихам.

Наземно-повітряне середовище було освоєне в ході еволюції після водного.

Для наземно-повітряного середовища характерна велика різноманітність умов проживання (тропічні ліси і ліси помірного клімату, луки і степи, пустелі, тундри і багато іншого). Тому для тварин цього середовища життя характерне велике різноманіття, вони можуть сильно відрізнятися між собою.

Наземно-повітряне середовище: особливості

Основними чинниками наземно-повітряного середовища є:

• достатнья кількість світла та повітря;
• зволоженість і температура повітря не сталі, періодично виникає нестача води (температура  змінюється упродовж доби і протягом року)
• кількість вологи залежить від опадів;
• тварини в наземно-повітряному середовищі для орієнтації у просторі використовують органи зору, слуху, нюху.
• тваринам наземно-повітряного середовища властиві різні способи переміщення. Вони бігають за допомогою кінцівок, стрибають, повзають, літають.

Наземно-повітряне середовище має умови сприятливі для життя. Наземно-повітряне середовище існування характеризується тим, що у ньому завжди достатньо кисню і сонячного світла, але часто не вистачає вологи.

У наземно-повітряному середовищі зволоженість і температура повітря не сталі, періодично виникає нестача води, у зв’язку з цим рослини і тварини посушливих місць проживання мають спеціальні пристосування до наземно-повітряного середовища, а саме для добування, запасання і економічного витрачання води. У наземно-повітряному середовищі бувають значні зміни температури, особливо в районах з холодною зимою. У цих районах протягом року помітно змінюється все життя організму.

Осінній листопад, переліт птахів в теплі краї, посилене випаровування води листками рослин, зміна хутра у звірів на більш густе та тепле – все це приклади пристосування живих істот до зміни тепла і вологи у наземно- повітряному середовищі.

Для тварин, що мешкають в будь-якому середовищі, важлива проблема – це пересування. У наземно-повітряному середовищі можна пересуватися по Землі і по повітрю. І тварини цим користуються.

Ноги одних пристосовані до бігу: страус, гепард, зебра. Інших – до стрибків: кенгуру, тушканчик. З кожних 100 мешкають в цьому середовищі тварин 75 вміють літати. Це більшість комах, птахів і деякі звірі, наприклад, кажан.

Мешканці наземно-повітряного середовища (представники)

Завдяки сприятливим умовам у наземно-повітряному середовищі світ його мешканців різноманітний. До мешканців наземно-повітряного середовища належать не лише тварини, а й рослини.

Наприклад, у наземно-повітряному середовищі мешкають:  олень, соловей, лелека, лисиця, ромашка.

Мешканці наземно-повітряного середовища кінцівки яких пристосовані до бігу за допомогою кінцівок: страус, кінь, собака, лисиця, вовк, олень, косуля, лось, кіт. А жаба, заєць, кенгуру, коник, тушканчик стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок. Повзають такі тварини: змія, вуж, гадюка, а літають – птахи, комахи, білки-летяги, кажан.

Багато тварин наземно-повітряного середовища зимує в грунті. Наприклад, ящірки та змії зимують у тріщинах ґрунту і ходах, зроблених кротами.

Рослини та тварини, що опановували наземно-повітряне середовище мають такі пристосування до зміни освітлення в наземно-повітряному середовищі існування та до змін пір року, температури, вологості:

Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища:

• орієнтування за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху
• добре розвинені органи зору (наприклад, яструб з висоти свого польоту бачить мишу, яка біжить по полю);
• спілкуються за допомогою звуків;
• дихання киснем атмосфери
• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, іншу відпочивають)
• мають різний час активності (деякі тварини активні вдень, а інші вночі. Наприклад, скорпіони, павуки, тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки ховаються від спеки в нірках).
• міграція птахів (з настанням холодів птахи (журавлі, шпаки) мігрують в тепліші місця, де є достатньо їжі);
• зимова сплячка тварин (щоб пережити зниження температури деякі тварини впадають в сплячку взимку(бабаки, їжаки)
• зміна хутра (з наближенням холодів шерсть звірів густішає, вони накопичують під шкірою запаси жиру.)
• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (ссавці охолоджують своє тіло, випаровуючи воду через епітелій ротової порожнини (собака) або під час потіння (людина))

Пристосування рослин до наземно-повітряного середовища:

Приклади пристосування організмів до життя в наземно-повітряному середовищі:

• рослини спрямовують листки в сторону світла
• у тіні листки розташовуються горизонтально, так на них потрапляє більше світла.
• дихання киснем атмосфери
• лісові трави квітнуть раніше (Світлолюбні пролісок і ряст цвітуть ранньою весною так як у цей період їм достатньо світла, оскільки листя на деревах в лісі ще не з’явилося)
• зміни в корневій системі чи листі для збереження вологи (довге коріння, маленьке листя, колючки);
• вода з листків випаровується для їх охолодження (це захищає рослину від жарких сонячних променів).
• насіння і плоди деяких наземних рослин переміщаються на великі відстані за допомогою вітру або тварин (кульбаба, липа, реп’ях);
• пристосування до змін пір року (листяні дерева восени скидають листя, у трав відмирає наземна частина)

Цікаві факти про наземно-повітряне середовище

З кожних 100 мешкають в цьому середовищі тварин 75 вміють літати.

Чемпіон по швидкості польоту серед птахів – стриж. 120 км / год – звичайна для нього швидкість.

Пташки колібрі змахують крилами до 70 разів на секунду.

Швидкість польоту у різних комах така: у золотоочки – 2 км/год, у кімнатної мухи – 7 км/год, у хруща – 11 км/год, у джмеля – 18 км/год, а у метелики-бражника – 54 к /год.

Кажани невеликі на зріст. Але їхні родичі крилани досягають у розмаху крил 170 см.

Великі кенгуру здійснюють стрибки до 9 метрів.

Питання до проекту “Наземно-повітряне середовище”

Сподіваємося, що вам допомогла цікава інформація про наземно-повітряне середовище життя організмів.