Твір-опис шпака в художньому і науковому стилях Ви можете написати використовуючи подані варіанти.
Твір-опис шпака
Дивовижний концерт розпочався зі стрекотання сороки. Але скільки я не вдивлявся, побачити білобоку не зміг. Натомість просто над головою на гілці примостився красень-шпак. Він був дуже вишуканим – чорний блискучий фрак, перламутрова в крапочку сорочка, мерехтливе пір’ячко… Птах чепурився, ніби збирався виступати на сцені.
Так воно і сталося. Не можна було не замилуватися меланхолійними рухами шпака. Він, ніби маестро, підняв голову, трохи схилив її і заспівав. Над лісом залунала мелодія флейти, а потім – звуки, подібні до оплесків. Дивина! Сам собі аплодує…
Шкода, що такого геніального артиста чув тільки я. Та ще дерева навколо схвально шелестіли листочками…
Опис шпака
Був теплий осінній день. Гуляючи в парку, під зеленим листячком деревця я помітила яскраву плямочку, яка на сонечку переливалася всіма кольорами веселки.
Придивившись уважніше, я зрозуміла, що на гілочці сидить шпак. Він був чорного кольору, але пір’я в нього було блискучим. Птах був ніби оперезаний строкатою стрічкою. Міцний дзьоб надавав йому дуже поважного вигляду. Недарма люди називають його мудрим птахом і навесні майструють шпаківні.
Він здався мені заклопотаним і серйозним. Це й не дивно, бо попереду його чекає важке випробування — переліт до теплих країв. Мабуть, тому його чорненькі намистинки-очі були сумними, бо тяжко залишати рідні місця аж до наступної весни.
Художній опис шпака
Моя бабуся кожного літа зав’язувала на вишневих деревах блискучі стрічки. Це вона робила, щоб відігнати шпаків — птахів, які полюбляють поклювати смачні вишеньки. Шпаки, найчастіше, чорного кольору. Вони невеликі, але маленькими пташками їх також не назвеш. Я б сказав, що шпаки мають середні для птахів розміри.
Взимку шпаки відлітають до теплих країн. Шпак є одним із перших вісників весни. У березні – квітні вже чути бадьору пісню птаха. Шпак – відомий і популярний із «артистів» серед птахів.
Шпаки – галасливі птахи. Бабуся завжди чула, коли шпаки збиралися атакувати її вишні, бо вони здіймали такий галас — чути було за околицею. Слово “шпак” означає того, хто дражнить. А бо ж того, “хто щипає”. Цей птах добре імітує голоси інших створінь, передражнює інших птахів, як папуга.
Шпаки – добре співають. Вони відтворюють голоси інших птахів: цвірінькають, щебечуть, каркають, наслідують навіть квакання жаби, гавкіт собаки, квокання курки, свист людини.
