“Панчатантра”
В книжці «Панчатантра» зібрано казки народів Індії, створені за різних часів. Є тут казки про тварин, чарівні казки — їх складали за найглибшої, непам’ятної давнини; є казки побутові, казки-новели. Сюжети багатьох із них схожі на сюжети казок Англії, Франції, Німеччини, казок слов’янських народів, на наші — українські, російські, білоруські — казки.
Як і в казках інших народів, в індійських казках карається жадібність, користолюбство, жорстокість, боягузтво, а звеличуються високі чесноти — відважність, доброта, щирість
«Панчантра» належить до найдавніших індійських пам’яток. Вона написана мовою давніх індійців – санскритом. Вчені вважають, що вона була створені у 4 ст. н. е., коли побутові оповідки набули ознак казки. Назву пам’ятки «Панчантра» перекладають, як «П’ять книг», «П’ять повчань», «П’ять хитрощів», «П’ять кошиків житейської мудрості».
На початку «Панчантри» проголошено основну думку збірки – слугувати для її читачів «наукою розумної поведінки».
“Панчатантра” історія створення
Авторство, історія створення книги, ступінь її «фольклорності» і «літературної обробки» є до сих пір не вирішена наукова проблема. Традиція називає автором якогось брахмана Вішнушармана, який нібито жив у V-VI століттях, який на прохання одного раджі навчити його мудрому управлінню державою і склав цей збірник алегоричних повчальних оповідань.
