"Арфами, арфами" Аналіз (Паспорт твору)

Аналіз вірша “Арфами, арфами” допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, мотив, вид лірики, віршовий розмір твору та скласти літератрний паспорт. Характеристика вірша дозволить відчути та зрозуміти цю неповторну поезію.

Павло Тичина “Арфами, арфами” аналіз (паспорт)

Автор – Павло Тичина
Рік написання: 1914.
Збірка: «Сонячні кларнети».

Лірика – пейзажна

Жанр: вірш

Тема – зображення краси природи, приходу весни.
Ідея – возвеличення весни як символу життя, краси й змін; оспівування кохання; передчуття великих, прекрасних змін у житті.

Головна думка “Арфами, арфами” – автор передає у творі красу природи.

Провідний мотив твору – гімн весні як символу любові, життя й натхнення

Напрям: модернізм.
Течія: поєднання символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму; «кларнетизм».

“Арфами, арфами” перегукується з віршем “Блакитна Панна” Миколи Вороного.

“Арфами, арфами” художні засоби твору :

Епітети (плач перламутровий, золоті арфи, весна запашна, бій вогневий),
метафори(йде весна, обізвалися гаї)
повтори (арфами, арфами; квітами-перлами)
пестліви слова,
неологізми – ніжнотонні, самодзвонними.

Римування – перехресне.

Віршований розмір “Арфами, арфами” – Дактиль з хореем.

Вірш написаний не одним віршованим розміром, а двома. Це створює своєрідну музикальність і тонку мелодійність, здається ніби звучить такий музичний інструмент як арфа.

Цей твір Тичини є гімном Весні – щасливій порі року, коли в природі відновлюється життя й вона набирається нової сили.

“Арфами, арфами” образи-символи

Образи:

людей: ліричний герой – мрійливий і обдарований, він насолоджується приходом весни, кохання й відчуттям змін у житті; уявна кохана;
природи: весна, струмочки, ниви, квіти,жайворон;
предметів і явищ:кораблі, думи, колос вій, сміх, плач, бій.

Символічні образи:

весна – символ оновлення життя, кохання, змін;
бій – символ життєвих змагань

У цьому творі ліричний герой милується весною, що дзвенить потічками й співом жайворонка. Він звертається до коханої із закликом відкрити своє серце весні. Його душевний стан піднесений

Автор велике значення надає слуховим та зоровим образам. «Арфами, арфами…» вражає не лише гармонійністю звуків, а й чарівними картинами природи, які описує талановитий майстер пера. Цей вірш дуже чуттєвий, переплелося все: фарби, звуки, запахи, відчуття. Кольори у вірші поєднуються «золотистими», «блакить», «перламутровий», «вогневий», виграють різними відтінками, допомагаючи відтворювати складний спектр почуттів юної закоханої душі.