«Усмішка» Р. Бредбері є одним з найвідоміших його творів.
Рей Бредбері «Усмішка» читати онлайн
Увага! Ви читаєте фрагмент тексту. Повний текст твору вилучено за запитом правовласників!
На головному майдані черга постала ще о п’ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. Уздовж дороги по двоє, по троє підшиковувалися до черги ще люди, яких привабило до міста свято та базарний день.
Хлопчисько стояв одразу за двома чоловіками, які гучно розмовляли між собою, але у чистім холоднім повітрі звук голосів здавався удвічі гучнішим. Хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав на свої червоні, у саднах, руки, позираючи то на брудну, з грубої мішковини, одежу сусідів, то на довгий ряд чоловіків та жінок попереду.
– Чуєш, хлопче, а ти що тут робиш так рано? – мовив чоловік за його спиною.
– Це моє місце, я тут чергу зайняв,- відповів хлопчик.
– Біг би ти, хлопче, звідси та поступився своїм місцем тому, хто знається на цій справі!
– Облиш хлопця, – втрутився, різко обернувшись, один із чоловіків, які стояли попереду.
– Я ж жартую, – задній поклав руку на голову хлопчиська. Хлопчик похмуро скинув її. – Просто зважив: дивно це – дитина, так рано, а він не спить.
– Цей хлопець знається на мистецтві, зрозуміло? – сказав захисник, його прізвище було Грігсбі. – А як тебе звуть, хлопче?
– Том.
– Наш Том, вже він плюне як слід, вцілить, правда, Томе?
– Авжеж!
Сміх покотився людською шеренгою.
Попереду хтось продавав гарячу каву у тріснутих чашках. Глянувши туди, Том побачив маленьке жарке вогнище та юшку, що булькотіла в іржавій каструлі. Це була не справжня кава. її заварили з якихось ягід, зібраних на ланах за містом, та продавали по пенні за чашку зігріти шлунок, але мало хто купував – мало кому дозволяла кишеня.
Том кинув погляд туди, де черга зникала за зруйнованою вибухом кам’яною стіною…
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.




Знаєш зараз в Україні війна і цей твір якраз на цю тему Люди нищать речі які залишилися після атомного вибуху це відбувається в 2061 році і я коли читала цей твір я плакала чи не прородство це?
Сплюнь. Ще б ця війна закінчилася. Ще одну, та ще й атомну я не витримаю.
Дуже цікавий твір .
Чудовий твір
Найс твір 🙂
Достатньо цікавий твір.Враховуючи те,що зараз війна в Україні,а також те,що люди залишається без будинку,рідних,грошей а також кінцівок,стає ще болісніше.Головний герой Том-нагадує мене.В творі не сказано скільки йому років,проте мені здається,що ми однолітки.Нагадує він мене тим,що шукає прекрасне у тому,що є жахливим.Ледь не плакав при читанні цього твору.
Мне очень понравился этот рассказ ❤️