“Різдво” Антонич аналіз (паспорт)

рідво аналіз антонич 11 клас

“Різдво” Антонич аналіз вірша – жанр, художні засоби, тема, ідея, віршовий розмір, провідний мотив твору допоможе підготувати літературний паспорт твору.

РІЗДВО Антонич

Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць — золотий горіх.

Антонич “Різдво” аналіз (паспорт) твору

АвторБогдан-Ігор Антонич

Рік створення: 1934.

Джерелом написання поезії “Різдво” є біблійна легенда про народження Христа.

Збірка: «Три перстені».

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.

Напрям: модернізм
Течія: авангардизм, символізм, міфіологізм

Тема: факт народження Христа.

Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.

Провідний мотив: возвеличення таїнства різдвяного вечора. У поезії “Різдво” переплетені мотиви христи­янські та язичницькі.

Віршовий розмір: хорей.

Римування: перехресне (абаб).

“Різдво” художні засоби

  • Епітети: місяць круглий, снігова завія, золотий горіх;
  • Метафори: прийшли лемки і принесли місяць; народився Бог на санях; ніч крутиться довкола стріх; у долоні у Марії місяць – золотий горіх.

“Різдво” образи-символи

 Образи:
  • людей: лемки у крисанях; Марія;
  • міфологічних істот (умовно): бог;
  • природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;
  • предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Символічні образи:

  • сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос);
  • лемки (символ-аналог волхвів);
  • золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя);
  • місяць (символ батьківщини).

Лемки приносять у дарунок новонародженому “місяць круглий“. Цей дар символізує – хліб.

Автор «Трьох перстенів» — національно орієнтований митець, про що свідчить, наприклад, такий його запис: «Проти розуму вірю, що місяць, який світить над моїм рідним селом в Горлицькому повіті, є інший від місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її Поезію».

Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).

Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку Дуклі»? А замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у Матері Марії, як золотий горіх. І це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. Він уміло взаємодоповнював дві одна­ково рідні українцям релігійні системи. Як-от у вірші «Різдво», де християнське таїнство народження Спасителя тонко помережане язич­ницькими мотивами. Саме воно відбувається в українському, лемків­ському середовищі. І навіть волфи уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ Різдва, народ­ження нового світу.

До речі, язичницький місячний знак—«золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, втаємниченої у долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння. 

Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтим­ним переживання віри.

Вірш “Різдво” Антонича аудіо

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Игорь

    Спасибо за вирш!!!)

    Відповіcти
  2. Анна

    норм

    Відповіcти
  3. Анатолій Сердюк

    Спасибо 🙂

    Відповіcти