“Слово про похід Ігорів” цитати, що характеризують князів і образ руської землі зібрані нижче.
“Слово про похід Ігорів” цитати героїв
«Вступіте, господарі в золоті стремена /за обиду часу нашого,/за землю Руськую, /за рани Ігореві,/ смілого Святославина!» слова Святослава
«Браття і дружино! /Лучче ж би потятим бути, / аніж полоненим бути» – слова Ігора
«Ні мудрому, / ні меткому,/ні за пташку прудкішому—/ суда божого не минути» – сказав Боян
«Світлеє і трисвітлеє сонце!/Всім тепле і красне єси! / Чому, господине, простерло гарячі промені свої /на лави воїв,/в полі безводнім спрагою їм луки звело, /тугою сайдаки стягло?» – промовила Ярославна
«О вітре, вітрило!/Чому, господине, так сильно вієш ти? /… / Мало тобі було вгорі під хмарами віяти, / леліючи кораблі на синім морі?» – мовила Ярославна
«Та се зле: князі мені — не пособники, / нінащо ся година обернулась» – сказав Святослав
”І застогнав же, браття, Київ тугою,/ а Чернігів напастьми./ Тоска розлилася по Руській землі” – слова автора
”Уже, княже, туга ум полонила;/ се бо два соколи злетіли з отчого стола злотого /шукати града Тмутороканя/або напитися шоломом з Дону» – говорили бояри
Слова «розтікався він мислю по древу, / сірим вовком по землі,/ сизим орлом під хмарами» у «Слові…» сказано про Бояна
«Повів полки свої хоробрі /На землю Половецьку / За землю Руську» – князь Ігор
«.. .Вправні воїни, / Під сурмами сповиті, / Під шоломом викохані, / 3 кінця списа годовані…» Так про своїх дружинників каже князь курський Всеволод
«Наступив на землю Половецьку, / Потоптав гори й яруги,/Скаламутив ріки й озера…» князь київський Святослав
«Хоч і тяжко тій голові бути без пліч -/зле і тілу бути без плеч” слова Ігоря
Ігор Святославич — чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього — найбільша ганьба: «Лучче ж бо потятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…»
Улюблені цитати з твору “Слово про похід Ігорів” Ви можете додати через форму коментарів.
Князь Ігор Святославич
Готовий віддати життя за свободу Батьківщини:
“Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую”.
Благородний, хоробрий, не боїться смерті:
“Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути”
Не відділяє себе від своєї дружини:
“Хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля Половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з Дону!”
Князь Всеволод Святославич, брат Ігоря:
Хоробрий воїн
“Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре Всеволоде!”
Любить свого брата:
“Один брат [у мене], один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!”
«Хоч і тяжко тій голові бути без пліч -/зле і тілу бути без плеч” слова Ігоря. НЕПРАВИЛЬНО!!!
Це сказав Боян! Див. текст:
“Сказав Боян про походи Святослава,
піснетворець часу давнього —
Ярослава, Олега, княжого:
«Хоч і тяжко голові без плечей —
Зле й тілу без голови», —
Руській землі без Ігоря”.