“Собака Баскервілів” короткий зміст

“Собака Баскервілів” скорочено читати українською варто, щоб згадати історію розслідування загадкової смерті сера Чарльза Баскервіля.

“Собака Баскервілів” короткий зміст

Знаменитий детектив Шерлок Холмс та його вірний друг і помічник Ватсон розглядають тростину, забуту в їхній квартирі на Бейкер-стріт відвідувачем, який приходив за їхньої відсутності. Незабаром з’являється власник тростини — лікар Джеймс Мортімер, високий молодий чоловік із близько посадженими сірими очима та довгим носом. Він приносить Холмсу старовинний рукопис — легенду про страшне прокляття роду Баскервілів, яку йому передав його друг і пацієнт сер Чарльз Баскервіль, що нещодавно загадково помер.

Згідно з легендою, у давні часи предок роду, жорстокий і безжальний Гуго Баскервіль, викрав дочку фермера, в яку був закоханий. Замкнувши її у верхній кімнаті замку, він разом із друзями почав бенкетувати. Але дівчина втекла, спустившись із вікна по плющу, і кинулася через болота додому. Гуго, розлючений, пустив за нею собак і сам помчав навздогін. Його товариші вирушили слідом. На галявині серед боліт вони побачили страшну картину: дівчина лежала мертва від страху, поруч — мертвий Гуго, а над ним стояло величезне чудовисько, схоже на пса, яке роздерло йому горло. Відтоді, за переказом, страшний собака переслідує рід Баскервілів.

Мортімер розповідає, що сера Чарльза знайшли мертвим у тисовій алеї неподалік хвіртки, яка вела на болота. Біля тіла лікар помітив чіткі сліди величезного собаки. Тепер до Англії прибуває спадкоємець роду — сер Генрі Баскервіль, і Мортімер просить Холмса про допомогу.

Наступного дня сер Генрі прибуває до Лондона разом із Мортімером. І майже одразу з ним починають траплятися дивні речі: спершу в готелі зникає один черевик, а потім він отримує анонімний лист із попередженням триматися подалі від торф’яних боліт. Попри це, сер Генрі твердо вирішує їхати до Баскервіль-холу. Холмс відправляє разом із ним Ватсона, а сам залишається в Лондоні, нібито через важливі справи.

У Баскервіль-холі нового господаря зустрічає подружжя Берріморів, яке вже багато поколінь служить родині. Дворецький зізнається, що після смерті сера Чарльза вони з дружиною хотіли б покинути маєток.

Ватсон регулярно надсилає Холмсу докладні звіти про все, що відбувається в маєтку. Він намагається не залишати сера Генрі самого, але це стає дедалі важче, бо той закохується в міс Степлтон, яка живе неподалік.

Міс Степлтон мешкає серед боліт разом із братом, натуралістом і ентомологом Джеком Степлтоном. Брат надзвичайно ревниво ставиться до її стосунків із сером Генрі. Спочатку він навіть влаштовує сварку, але згодом просить вибачення і запевняє, що не перешкоджатиме їхнім почуттям.

Однієї ночі Ватсон чує в маєтку жіночі ридання, а зранку помічає, що дружина Беррімора плакала. Незабаром Ватсон і сер Генрі викривають Беррімора: той подає свічкою сигнали у вікно, а з боліт йому відповідають. З’ясовується, що там переховується каторжник Селден — брат місіс Беррімор, який утік із в’язниці. Подружжя допомагає йому вижити.

Сер Генрі вирішує не видавати втікача. На знак вдячності Беррімор повідомляє важливу деталь: у каміні залишився шматок спаленого листа до сера Чарльза з проханням зустрітися біля хвіртки о десятій вечора. Лист був підписаний ініціалами «Л. Л.». Ватсон з’ясовує, що це Лаура Лайонс.

Лаура Лайонс розповідає, що хотіла попросити сера Чарльза про гроші для розлучення з чоловіком, але в останній момент отримала допомогу від іншої людини й не прийшла на зустріч. Пізніше Ватсон дізнається, що цією людиною був Степлтон.

Тим часом Ватсон помічає на болотах загадкового незнайомця. Вирішивши простежити за ним, він знаходить покинуту хатину, де виявляє записку: «Доктор Ватсон поїхав до Кумб-Тресі». Це означає, що хтось уважно стежить за ним. Невдовзі виявляється, що цим незнайомцем був сам Холмс, який таємно прибув до Баскервіль-холу і проводив власне розслідування.

Холмс повідомляє Ватсону, що жінка, яку Степлтон видає за свою сестру, насправді є його дружиною. Саме вона намагалася попередити сера Генрі про небезпеку.

Раптом друзі чують страшний крик. Вони кидаються на допомогу і знаходять тіло каторжника Селдена, одягненого в старий одяг сера Генрі. Степлтон теж з’являється і спочатку думає, що загинув саме сер Генрі, але швидко приховує своє розчарування.

Наступного дня Холмс готує пастку. Сер Генрі йде на вечерю до Степлтона, а Холмс, Ватсон і інспектор Inspector Lestrade ховаються неподалік. Коли сер Генрі повертається додому через болота, Степлтон випускає на нього страшного собаку — величезного чорного пса, паща й очі якого світяться через фосфор.

Собака кидається на сера Генрі, але Холмс встигає застрелити чудовисько. Сер Генрі переживає сильний шок. Ще більшим ударом для нього стає правда про те, що жінка, яку він кохав, була дружиною Степлтона.

Холмс знаходить місіс Степлтон зв’язаною: чоловік покарав її за непокору, бо вона відмовилася допомагати в злочині. Вона показує детективам шлях до трясовини, де Степлтон ховав собаку. Але самого злочинця знайти не вдається — очевидно, його затягнуло болото.

Пізніше Холмс пояснює Ватсону всі подробиці справи. Виявляється, Степлтон був далеким родичем Баскервілів і теж претендував на спадщину. Саме він організував смерть сера Чарльза, використавши собаку, щоб налякати старого до смерті. Він підмовив Лауру Лайонс написати листа серу Чарльзу, а потім змусив її відмовитися від зустрічі. Так Степлтон заманив жертву до хвіртки. Він також планував убити сера Генрі, щоб самому заволодіти спадщиною.

Після завершення цієї небезпечної справи сер Генрі разом із доктором Мортімером вирушає у подорож, щоб відновити здоров’я. А Холмс, закінчивши свою розповідь, запрошує Ватсона піти до опери, адже ще одна складна справа успішно розкрита.