Квазімодо – головний герой роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Квазімодо -горбатий дзвонар Собору Паризької Богоматері.
Характеристика Квазімодо
Квазімодо народився з фізичними вадами. Віктор Гюго пише, що все тіло його було неправильної форми, він був горбатий, хромий і мав величезну бородавку на лівому оці. Пакетті Шантфлері замість її первістка підкинули Квазімодо, але нещасна мати при його вигляді мало не збожеволіла, і хлопчика забрали. Тут же, в Реймсі, його охрестили і відправили в Париж, де його і знайшов в яслах для підкидьків Собору Паризької Богоматері двадцятирічний священик Клод Фролло, який назвав його на честь релігійного свята Антипасхи (лат. Quasimodo – першу неділю після Великодня), в який і був знайдений Квазімодо.
Коли хлопчикові було чотирнадцять років, Клод Фролло дав йому посаду дзвонаря Собору, але через гучний дзвонів у Квазімодо лопнули барабанні перетинки, і він оглух. Квазімодо ненавидів своє каліцтво, але при цьому мав добре серце. Він обожнював Собор, будівля замінювало йому і сім’ю, і будинок, і суспільство. Квазімодо у всьому слухався свого прийомного батька, коли той дав наказ вкрасти для нього Есмеральду, він погодився на крадіжку, але був при цьому спійманий загоном нічного дозору. Пізніше його судили, але через те, що Квазімодо попався глухому судді, покарання було набагато суворіше, ніж повинно було бути: його засудили до ударів батогом, а також до декількох годин у ганебного стовпа (через те, що він грубіянив судді , як здалося останньому).
Відмітно, що Клод Фролло, коли помітив Квазімодо біля ганебного стовпа, зробив вигляд, що не знає прийомного сина. Коли Квазімодо почав просити пити, а натовп у відповідь лише сміялася над ним, прийшла Есмеральда і дала води засудженому. У цей момент він вперше в житті заплакав, цей епізод також пробудив у ньому ніжні почуття до дівчини. Пізніше, коли Есмеральду засудили до страти, він врятував її, внісши в Собор і скориставшись, таким чином, правом притулку. Але красуня не відповіла горбаню взаємністю, так як він викликав у неї лише страх. Квазімодо також захищав заради Есмеральди Собор Паризької Богоматері від волоцюг Двору чудес, не знаючи при цьому, що вони прийшли врятувати дівчину. Під час цього бою він убив брата Клода Фролло, Жеана – той був у числі нападників храму. Помітивши, що бродяги відступають, Квазімодо відправився повідомити про це Есмеральду, але її не було в Соборі. Пізніше він побачив зі стін Собору, як її вішають. У цей момент він помітив Клода Фролло, що теж дивиться на Эсмеральду і скажено сміється.
Квазімодо зрозумів по обличчю прийомного батька, що це він винен у смерті дівчини, і вбив Клода, скинувши його з стіни. Після цього він глянув на батька, на Есмеральду і вимовив: «Це все, що я любив!». За звичаями того часу тіла шибеників приносили на Монфокон; туди ж принесли і Есмеральду. Квазімодо помер, обіймаючи тіло дівчини – в книзі йдеться, що через два роки після описаних подій варта знайшла на Монфоконі скелети двох людей, за описами – Квазімодо і Есмеральди; коли їх спробували відокремити один від одного, скелет чоловіка розсипався в прах.
супер