“Сто років самотності” аналіз

“Сто років самотності” аналіз роману Маркеса – тема, ідея, жанр, головні герої, проблематика розкриті в цій статті.

“Сто років самотності” аналіз твору

Сто років самотності вважається шедевром Ґабрієля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії або Латинської Америки. Роман описує історію життя родини Буендіа та їхнього містечка Макондо впродовж ста років. Номер 17 у рейтингу «100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік».

«Сто років самотності» належить до напрямку магічного реалізму (ознаки магічного реалізму в романі “Сто років самотності”)

Ідея роману Маркеса «Сто років самотності»

• Заклик до гуманізму, працелюбності, любові до землі, моральної чистоти.
•  Утвердження думки про те, що не самотність, роз’єднаність, а солідарність урятує людство.
•  Відповідальність людини за свої вчинки, дії, вибір і перед сучасним йому суспільством, і перед майбутніми поколіннями.
•  Необхідність думати про наслідки неконтрольованого біологічного потягу.
•  Засудження жорстокості, воєн, ворожнечі, історичного безпам’ятства.

Риси фантастичного, «магічного» і реального в романі “Сто років самотності”

У романі «Сто років самотності» розповідається історія шести поколінь роду Буендіа, від початку до кінця, від кохання його засновників Урсули й Хосе Аркадіо Буендіа до виродження роду: народження дитини з поросячим хвостом. Це символ деградації людства через утрату ним спільності. Замкненість роду, відірваність від реального часу призводять до його самотності, а далі — до вимирання.

Отже, одна з головних проблем твору — це проблема самотності. Доведіть це на прикладі образів твору.

Хоча герої живуть у сім’ї, але кожен із них самотній. Наприклад, полковника Буендіа ще в дитинстві лікар визнав схильним до самотності, він нікому не довіряє, усіх підозрює, навіть відмежовується від людей. Закінчує своє життя засновник роду Хосе Аркадіо також самотньо: прив’язаним у дворі до каштана. Його вважають божевільним.

Самотньою пішла в інший світ і мудра Урсула, вона так і не довірила нікому таємницю місцезнаходження скарбу.

Хосе Аркадіо Буендіа говорить про Пруденсіо Агіляра: «Певно, йому дуже важко. Мабуть, він страшенно самотній». Про Мелькіадеса: «Він справді побував на тому світі, але не витримав самотності й повернувся назад». Про Амаранту: «Вона сподівалась мати його за сина, який розділив із нею самотність і пом’якшив страждання…»

Про Хосе Аркадіо Другого і Ауреліано Другого: «…єдине, що збереглось у близнюків спільне, був самотній вигляд, властивий усій сім’ї». Про Ребеку: «Надто багато років вона страждала і бідувала, завойовуючи собі привілеї самотності». Про Маурісіо: «Він помер старим, у цілковитій самотності».

Самотність у Маркеса — це психологічний стан людини, її внутрішнє захворювання. Воно із середини підточує її фізичні та моральні сили і, урешті-решт, зводить у могилу. Це добре проявляється у другому поколінні сім’ї Буендіа. Вони всі замкнені в собі, відірвані від реального часу і саме це призводить їх спочатку до самотності, а потім — до вимирання. Автор неначе хоче сказати, що людина, сім’я, рід, якщо вони самотні, бездуховні, то приречені на самознищення.

Головні герої:

• Хосе Аркадіо Буендіа – голова великої родини, засновник Макондо, впертий та вольовий чоловік.
• Урсула Ігуаран – дружина Хосе Аркадіо, працьовита, дбайлива жінка, яка поставила на ноги не лише дітей, але також онуків та правнуків.
• Хосе Аркадіо – старший син подружжя Буендіа, сильний чоловік, імпульсивний та впертий.
• Ауреліано Буендіа – молодший син Буендіа, полковник, задумливий чоловік із добре розвиненою інтуїцією.
• Амаранта – дочка Урсули та Хосе Аркадіо, ніжна та добра, але глибоко нещасна в особистому житті.
• Ребека – сирота, яку удочерили подружжя Буендіа, дружина Хосе Аркадіо.

Другорядні персонажі:

Мелькіадес – старий мудрий циган, найкращий друг старшого Хосе Аркадіо, який записав сторічну історію сімейства Буендіа.

Пілар Тернера – ворожка на картах, добра, велелюбна жінка.

П’єтро Креспі – музикант, галантний італієць, предмет ворожнечі між Амарантою та Ребеком.

Ремедіос – прекрасна дівчинка, дружина Ауреліано.

Аркадіо – позашлюбний син Хосе Аркадіо та Пілар Тернера.

Санта Софія де ла П’єдад – дружина Аркадіо.

Ремедіос Прекрасна – неймовірно красива, але розумово відстала дочка Аркадіо та Санта Софії де ла П’єдад.

Хосе Аркадіо Другий та Ауреліано Другий – близнюки, рідні брати Ремедіос.

Ауреліано Хосе – позашлюбний син Ауреліано Буендіа та ворожки Пілар.

Герінельдо Маркес – полковник, порядний, рішучий, наполегливий чоловік, закоханий у Амаранту.

Фернанда даль Карпіо – дружина Ауреліано Другого, суха, владна жінка.

Петра Котес – мулатка, коханка Ауреліано Другого.

Хосе Аркадіо, Рената (Меме), Амаранта Урсула – діти Фернанди та Ауреліано Другого.

Маурісіо Бабілонья – коханець Меме, батько її сина Ауреліано.