Цікаві факти про Галицько-Волинське князівство

Галицько-Волинське князівство цікаві факти які розкажуть більше нового про цю державу викладено нижче.

Цікаві факти про Галицько-Волинське князівство

Коли на Київ напали монголо-татари і спалили його, головним центром українських земель стала саме Галичина та Волинь. Вони врятували нашу культуру від знищення.

Галицько-Волинське князівство – це було не просто князівство, а офіційне Королівство Русі. Головний правитель — Данило Галицький — навіть отримав справжню золоту корону від Папи Римського у 1253 році. Він зробив це не заради престижу, а в обмін на обіцянку військової допомоги від Європи проти монголо-татар. Поміч Європа так і не прислала, але статус королівства за нашими землями закріпився надовго.

Звідки в князівства були кошти на замки та армію? Вони продавали сіль. У Середні віки вона була дефіцитом і цінувалася як золото, бо без неї не можна було довго зберігати м’ясо чи рибу. Вся Європа купувала сіль у нас.

Саме в цей період король Данило заснував місто Львів і назвав його на честь свого сина Лева. Також головними містами були Галич (від якого пішла назва Галичина) та Володимир.

Це була дуже сучасна держава. Поки інші землі залежали від азійських кочівників, галичани торгували з німцями, поляками та угорцями. У містах жили іноземні майстри, будувалися кам’яні храми та розвивалася наука.

Галицько-Волинське князівство — це доказ того, що Україна ще 800 років тому була частиною європейської цивілізації, а не диким полем.

За часів Галицько-Волинського князівства його землі вперше отримали назву «Україна», яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до складу Польщі.

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинського князівства сприяло вдале географічне положення. Воно розташувалося на перехресті важливих торговельних шляхів і було важкодоступним для набігів кочовиків. Віддаленість від Києва послаблювала залежність від центральної влади.

Романові Мстиславичу приписують розробку особливого проекту під назвою «добрий порядок» на Русі. Він запропонував покласти край всім міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців

У 1203 році до князівства було приєднано місто Київ.

У 1213 році на князем Галицько – Волинського князівства вперше стала людина, яка не належала до династії Рюриковичів. Ним став боярин Володислав Кормильчич.

Після довготривалої смути та розбрату Данило Галицький зміг об’єднати князівство. Столицею стало новозбудоване місто Холм.

Князь Данило займався розбудовою князівства. Для будівництва і заселення нових міст він запрошував велику кількість майстрів із всієї Європи та руських князівств. За його правління Галицько – Волинське князівство було визнано окремою державою та спадкоємицею Київської Русі.

Галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри, які називалися «іграми».

Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства.

Державна скарбниця поповнювалася збором данини, податків, мит з населення, війною і конфіскацією володінь неугодних бояр.

Галицько-Волинське князівство занепало через відсутність міцної централізованої княжої влади, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались щось цікаве про Галицько – Волинське князівство.

Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.