Ще в Стародавній Греції змагання зі стрибків (спочатку в довжину) увійшли в програму Олімпійських ігор як вид п’ятиборства. А ось стрибки в висоту з’явилися тільки на початку XIX століття. Вперше змагання зі стрибків були проведені в середині минулого століття в Англії.
Види стрибків
В цілому стрибки діляться на дві групи:
Перша група включає в себе:
1. Стрибки у висоту. Це ациклічний вид, який вимагає від спортсменів прояви стрибучості, швидкісно-силових якостей, гнучкості та спритності. Вони проводяться серед жінок і чоловіків на манежі і стадіоні.
Виділяють такі види стрибків у висоту:
- Переступання або ножиці
Це самий простий і доступний спосіб стрибків у висоту. Стрибун приземляється на дві ноги в яму з піском. Він з’явився в середині XIX століття, і кожен школяр знає про нього з уроків фізкультури. Світовий рекорд становить 2,09 метра.
- перекидний
Він нагадує застрибування на коня. Коли він з’явився невідомо. Перший світовий рекорд був встановлений американцем Лео Стірс – 2,11 м. А ось останній світовий рекорд поставив Володимир Ященко, пригнувши на відстань в 2,35 м.
- Фосбері-флоп
Це стрибок через планку, виконуючи при цьому прогинання-міст. Спортсмен падає після стрибка на спину, випрямивши ноги.
2.Стрибки з жердиною з розбігу. Це ациклический вид, який вимагає від стрибуна прояви стрибучості, швидкісно-силових якостей, гнучкості та спритності. Такі стрибки є найскладнішим технічним видом легкої атлетики. Їх виконують жінки і чоловіки на манежі, стадіоні.
Друга група включає в себе види стрибків у довжину:
- опорні стрибки
Для здійснення таких стрибків необхідно створити напругу в м’язах, які захищають організм в польоті і сприяють розвитку рівноваги і гнучкості. В якості опори можуть використовуватися козел або кінь. Їх можна зустріти в шкільних спортивних залах, вищих навчальних закладів та гімнастичних залах. Стрибки через козла можна виконувати боком, прямо, а техніка передбачає перестрибування або застрибування.
- Стрибки в довжину з розбігу
Вони відносяться до змішаного виду, які вимагають від стрибуна прояви швидкісних і швидкісно-силових якостей, спритності і гнучкості. Проводяться серед жінок і чоловіків в манежі і на стадіоні.
- Потрійний стрибок з розбігу
Це ациклічний вид стрибка, який вимагає від стрибуна прояви швидкісних і швидкісно-силових якостей, спритності і гнучкості. Проводяться серед жінок і чоловіків в манежі і на стадіоні.
Характеристика стрибків у різні вікові категорії (відповідно до шкільної програми)
- У перших шкільних класах навчання стрибків не передбачено. Знайомство з ними відбувається шляхом відштовхування, перестрибування через предмети, настрибуванням на них. Такі заняття зміцнюють опорно-руховий апарат, попереджають появу плоскостопості.
- У 5-6 класах відбувається засвоювання стрибків у довжину 2 способами: за крок або зігнувши ноги, а стрибків у висоту з бічного або прямого розбігу. Паралельно практикуються подолання вертикальних перешкод до 80 см у висоту, а також горизонтальних перешкод до 1,5 – 1,7 м в довжину.
- У 7 класі удосконалюється виконання стрибків у висоту і довжину декількома способами, вивчають відштовхування і розбіг. До 14 років хлопчики і дівчатка навчаються разом. А після цього віку окремо з урахуванням особливостей розвитку швидкісно-силових якостей.
- У 8 – 9 класах стрибки здійснюються 2 способами: зігнувши ноги і переступанням. Учні приступають до вивчення потрійного стрибка.
- У старших класах вдосконалюються способи стрибків, встановлюються зручні індивідуальні розбіги.
Сподіваємося, що “Стрибки” реферат з фізкультури допоміг Вам у підготовці до занять. Доповнити розповідь на тему “Стрибки” Ви можете залишити через форму коментарів нижче.
