Відомі українські козаки

1. Остафій Дашкевич (Дашкович) (1455 – 1535)

Дашкевич — руський київський шляхтич, учасник повстання князя Михайла Глинського(1507). Організатор козацьких загонів. Засновник та перший Кошовий отаман Війська Запорізького (1508), з 1529 — староста черкаський, канівський та кричевський.
Організатор козацьких загонів у Великому князівстві Литовському, козацький ватажок і один з перших отаманів. У 1528 році разом з Предславом Лянскоронським і великим загоном козаків атакував Очаків, і там тричі розгромив татарські загони, забрав 500 коней і 30000 худоби.
В 1533 р. на сеймі в Пйотркові (Польща) подав пропозицію збудувати на Дніпрі ряд фортець для оборони України від татарських нападів і припинення втеч українських селян на пониззя Дніпра, пропозицію схвалили, але за життя план не виконали.

2. Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) (р.н. невідомий – 1641)

Остряниця – український військовий діяч, козацький отаман, один з керівників козацького повстання 1638 року. Народився в Острі на Чернігівщині в козацькій родині. В 1638 році був полковником реєстрових козаків війська Речі Посполитої в ході Смоленської війни. Після придушення польськими військами повстання Павлюка 1637 року, прибув до Запорозької Січі, де на початку 1638 року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Після поразки у червні 1638 року під Жовнином, відступив на Слобідську Україну, де з дозволу московського уряду оселився в Чугуївському городищі. Брав участь у боротьбі проти нападів татар. Убитий рядовими козаками під час заворушення зі старшиною.

3. Данило Павлович Апостол (1654 – 1734)

Український військовий і державний діяч, миргородський полковник в 1683—1727 роках, гетьман Лівобережної України в 1727—1734 роках. Народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині.
У 1682 році обраний миргородським полковником, у 1687 звільнений з посади гетьманом Іваном Мазепою як прибічник Івана Самойловича. У 1693 році знову обраний на полковий уряд до 1727 року. Відзначився під час Азовських походів, у 1696 разом з гадяцьким полковником Боруховичем розбив на річці Ворсклі війська кримського хана та гетьмана ханської України Петрика. Здобував фортеці Кизикермен і Очаків.

4. Павло Полуботок (1660 – 1724)

Наказний гетьман України (1722—1724), чернігівський полковник. Полуботок виступав проти знищення залишків українського суверенітету та обмеження царського впливу в Україні. За наказом Петра І був ув’язнений у Петропавловській фортеці, де і помер внаслідок тортур. Павло Леонтійович Полуботок народився близько 1660 р. в смт. Шмарківка у родині майбутнього чернігівського полковника, Леонтія Артемовича Полуботка. У 1706 році став чернігівським полковником. У 1708 р. був запропонований на посаду гетьмана. Однак, за свідченнями сучасників, це викликало негативне ставлення Петра І.

5. Іван Брюховецький (1623 – 1668)

Гетьман Лівобережної України у 1663—1668 рр., народився біля Диканьки на Полтавщині. Дорошенко називає його “не натуральним русином”. Яким Сомко взагалі називав Брюховецького поляком. Був старшим слугою (конюшим) у резиденції Богдана Хмельницького та виконував деякі дипломатичні доручення гетьмана.
В 1659 р. Брюховецький під час гетьманських виборів їздив на Запоріжжя, щоб схилити запорожців підтримати кандидатуру Юрія Хмельницького. Незабаром Юрій став гетьманом, але Брюховецький покинув його. Він розумів, що молодий і бездарний новий гетьман не допоможе йому досягти високого чину. Залишившись на Запорізькій Січі, Брюховецький був обраний кошовим отаманом, а згодом і «кошовим гетьманом» (1659—1663 рр.).

6. Петро Дорошенко (1627 – 1698)

Дорошенко – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665—1676).
Козацький полковник, активний учасник російсько-української війни (1658-1659). Ставши у 1665 р. гетьманом Правобережної України, поставив собі за мету кінцеве звільнення її від поляків. У 1667 р. завдяки турецьким військам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні. У 1668 р. був проголошений гетьманом України по обидва боки Дніпра. Боровся за незалежну Україну в її етнографічних межах.
У 1665 році Петро Дорошенко був обраний Гетьманом Правобережної України, замінивши на цьому становищі Павла Тетерю, який в своїй політиці орієнтувався на Польщу і тим втратив довір’я в значної частини козаків.

7. Іван Сірко

Іван Сірко учасник визвольної війни й утворення козацької республіки в Україні. Подільські козаки обрали досвідченого й відважного земляка вінницьким полковником (1658 — 1660 рр.). Під час обрання гетьманом України Юрія Хмельницького полковник Сірко брав участь у Переяславській Раді: за нього, неписьменного, розписався у присяжному списку сам гетьман.
Серед запорожців Сірко користувався великим авторитетом. Уперше його було обрано кошовим отаманом у 1663 р., відтоді — ще вісім разів. Не було року, щоб він не водив козаків у бойові походи на Кримське ханство, турецькі фортеці, в Молдову, Польщу. У вересні-жовтні 1663 р. він очолив спільний похід на Кримське ханство запорозьких козаків і драгунів російського воєводи Григорія Косагова. Об’єднане військо вдерлося до Криму і завдало поразки ханським ордам.

8. Богдан Хмельницький (1595-1657)

Хмельницький — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648 – 1657). Намагався розбудувати незалежну українську державу. Укладав союзи з Кримським ханатом та Московським царством. Брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар — підписав капітуляцію під Боровицею 24 грудня 1637. Осінню 1638 р. Хмельницький був членом козацького посольства до короля Володислава IV. В кінці грудня 1647 з невеличким (300-500) загоном козаків подався на Запоріжжя, де його було обрано гетьманом. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на велику національно-визвольну революцію, очолену Хмельницьким.

Також, окрім цих постатей, які ми перерахували, українці мають знати і інших відомих козаків Запорізької Січі , до яких відносяться: Іван Мазепа, Венжик Хмельницький, Іван Виговський, Дмитро Вишнивецький, Іван Підкова, Іван Самойлович, Петро Сагайдачний, Іван Гонта, Іван Богун та ін.