Володимир Винниченко коротка біографія

Володимир Винниченко — український політичний та державний діяч, прозаїк та драматург, його біографія скорочено розповість про життя та творчість.

Володимир Винниченко біографія коротко

Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград (сьогодні Кропивницький) у звичайній селянській родині.

У 7 років його віддали навчатися до народної школи. Згодом вступив до Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії, яка була найпрестижнішим навчальним закладом області, навчання там було платне. Однак через брак коштів навчання там не закінчив.

Пізніше склав екстерном екзамени за середню школу і в 1901 році вступив на юридичний факультет Київського університету.

У 1902 р. Винниченко опублікував твір «Сила і краса».

У 1903 році його арештовують і ув’язнюють як члена місцевої Революційної української партії та виключають з унівеситету. Він був ув’язнений у Лук’янівській в’язниці в Києві, звідки йому згодом вдалося втекти. Щоб уникнути ув’язнення Винниченко виїзить за кордон. Жив у Франції, Австрії, Швейцарії, Італії. На певний час приїдив в Україну, але нелегально.

У цей період він написав багато творів на соціальні та етичні теми: «Дисгармонія», «Щаблі життя», «Контрасти».

У Парижі він одружується з Розалією Ліфшиць (1911 р.), яка стала не лише його музою, а й вірним другом на все життя.

На початку Першої світової війни Винниченко переховувався у Москві, де жив з 1914 до 1917 р. під чужим іменем. Видавав журнал «Промінь».

У 1917 році переїхав в Україну, став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, згодом головою першого українського уряду – Генерального Секретаріату. Після повалення гетьмана П. Скоропадського Винниченко був одним з керівників Директорії – нового уряду Української Народної Республіки.

У 1918 р. був арештований гетьманськими офіцерами. Звільнений від арешту через протест української громадськості. Він мав інші погляді ніж більшість в Директорії й уряді, тому виїхав за кордон.

У 1920 р. Винниченко приїхав в Україну, але 23 вереся 1920 року востаннє залишив її, відмовившись від співробітництва в уряді радянської України.

Протягом 1924-1928 pp. «Рух» видав «Зібрання творів» В. Винниченка у 23 томах. У 1930-1932 pp. «Книгоспілка» підготувала до друку «Зібрання творів» письменника у 28 томах.

        У вересні 1933 р. В. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро КП(б)У, у якому звинуватив Сталіна та Постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу. За цей лист книги Винниченка почали знищувати, його ім’я замовчувалося, він став ворогом радянської влади.

Останні роки письменник жив з дружиною у Франції, в невеликому містечку Мужені, неподалік від Канн, у своїй невеличкій садибі, що була названа «Закуток». У великій матеріальній скруті, і в самотності.

Роки війни підірвали вже ослаблене здоров’я Винниченка. Після війни письменник відсторонився від політики

Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 у французькому місті Мужен. Дозволу поверутися в Україну йому не дали, навіть перед смертю.

 Володимир Винниченко твори

Винниченко створив 15 романів, 23 п’єси і понад сотню новел. Ось найпопулярніші з них:

• перший український фантастичний роман «Сонячна машина» написаний був у 1922-1924рр.
• оповідання «Краса і сила»
• імпресіоністична новела «Момент»
• «Контрасти»
• «Голота»
• «На пристані»
• «Хто ворог?»
• «Боротьба»
• «Мнімий господін»
• «Промінь сонця»
• «Талісман»
• «Студент»
• драма «Дисгармонія»
• драма «Базар»
• драма «Чорна Пантера і Білий Медвідь»
• роман «Рівновага»
• роман «Чесність з собою»
• роман «Записки Кирпатого Мефістофеля» (1918) – показує крах людини, яка повністю піддала себе революційній діяльності й утратила морально-етичні орієнтири нормального буття.