“Всякому місту звичай і права” ПАСПОРТ твору

всякому місту звичай і права паспорт Аналіз твору

Грирогій Сковорода “Всякому місту звичай і права” літературний паспорт твору допоможе визначити, який жанр, проблематика, тема, ідея, композиція твору. За цією інформацією можна скласти літературний паспорт.

“Всякому місту звичай і права” аналіз (паспорт)

Автор – Григорій Сковорода

Рік написання – 1758-1759 pp.

Жанр – Сатиричний вірш, пісня

Літературний рід: лірика.

“Всякому місту звичай і права” вид лірики – філософська (громадянська).

Тема твору: зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних суспільних вад. Щасливий той, хто має чисте сумління.

Провідний мотив – сатиричне викриття суспільних вад (недоліків)

Віршовий розмір: чотиристопний дактиль.

Важливо! Вірш “Всякому місту звичай і права” використав у своїй творчості Іван Котляревський у творі “Наталка Полтавка”. У п’єсі вірш виконується як пісня!!!

“Всякому місту звичай і права” художні засоби

У творі “Всякому місту звичай і права” використані епітети, порівняння, метафори, антитези, повтори. Наприклад:

всякому місту звичай і права художні засоби

“Всякому місту звичай і права” композиція

Григорій Сковорода описує да оцінює порядки суспільства свого часу. Автор створив окремі художні деталі, які відображають різні соціальні пороки. Поет висміює грішників, що не живуть за своїм покликанням і ганьблять інших людей: жадібний поміщик, лихвар, брехливі купець і юрист, підлабузник-сластолюбець.

Кожна строфа вірша складається з шести рядків. У чотирьох перших автор відображає ті чи інші риси живої дійсності, а в двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми.

“Всякому місту звичай і права” проблематика

  • сенс життя,
  • кріпацтво і свобода
  • проблема народної моралі
  • несправедливість судочинства.

“Всякому місту – звичай і права” читати

Всякому місту – звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю – любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть – як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь…

“Всякому місту — звичай і права” Григорій Сковорода. Аудіовірш

Питання:

У поезії Всякому місту звичай і права совість порівнюється із...?
До якого виду лірики належить твір "Всякому місту - звичай і права"?
Що засуджує Г. Сковорода в пісні «Всякому місту — звичай і права»?
Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Кирило Піськогриз

    пніть через 3 роки, коли я вже з школи піду

    Відповіcти