Аналіз вірша Ігора Калинця “Я радо йду у твій полон” – тема, ідея, художні засоби
Зміст
“Я радо йду у твій полон” аналіз
Рік написання: 1966
Жанр: особиста (інтимна) лірика.
Основний мотив: уславлення щирого кохання до жінки, любові до сім*ї; возвеличення краси коханої жінки, ніжності.
Віршовий розмір: 4-стопний ямб з пірихієм.
Римування: перехресне.
“Я радо йду у твій полон” художні засоби:
- Епітети – зіниці звабливі і темні.
- Метафори – травень нас звінчав; і виростає маєво густе.
- Інверсія – стікає сонця мед на мене.
- Порівняння – і пахнеш ти, як синій степ(…)
- Апосіопеза (незавершена думка) – омитий свіжими вітрами…
- Тавтологія – в травах травень нас звінчав.
“Я радо йду у твій полон” вірш
Я радо йду у твій полон,
в зіниці звабливі і темні.
Із човників твоїх долонь
стікає сонця мед на мене.
І виростає маєво густе,
ростуть над нами дивні трави.
І пахеш ти, як синій степ,
омитий свіжими вітрами…
А потім понесеш в очах,
в зіницях
радість невгасиму,
що в травах
травень нас звінчав,
що дав нам сподівання сина.
Матеріали надані для dovidka.biz.ua: j_avonred
