Жорж Клемансо: біографія та цікаві факти допоможуть скласти політичний портрет французького державного і політичного діяча, прем’єр-міністра Франції в період 1906-1909 та 1917-1920 років.
Жорж Клемансо коротка біографія
Жорж Клемансо народився в Муйрон-ан-Паре, департамент Вандея 28 вересня 1841 року. У студентські роки вивчав медицину спочатку в Нанті, а потім в Парижі. Після отримання диплома лікаря, він їде в 1865 році в США. Жорж Клемансо в 1870 році повернувся до Франції, де став свідком революції, що повалила Другу імперію 4 вересня. Його призначили мером паризького 18-го округу, після обрали депутатом Національних зборів.
Діяч виступав за продовження ведення франко-прусської війни (1870-1871) і проти Франкфуртського мирного договору 1871 року. В період Паризької Комуни (1871 рік) політик намагався «примирити» версальців з комунарами. У 1876 році його обрали в палату депутатів, де Клемансо приєднався до лівих республіканців. Політик виступав за підготовку реваншистської війни проти Німеччини. У 1880-х роках засуджував політику колоніальної експансії правлячих округів, яка послаблювала становище Франції в Європі.
У парламентських виборах 1893 програв і пішов з великої політики, активно зайнявся журналістикою. Жорж Клемансо був редактором газети «Справедливість», також він брав участь у виданні газети «Зоря», журналу «Блок». За цей час політик-журналіст зблизився з представниками творчої інтелігенції: Едмоном де Гонкуром, Альфонсом Доде, Анатолем Франсом, Емілем Золя, Жозефом Ренаном, Октавом Мірбо, художником Клодом Моне і скульптором Огюстом Роденом.
У політику повернувся в період боротьби демократичних сил по «Справі Дрейфуса». Газета «Зоря» надрукувала в 1898 році знаменитий памфлет «Я звинувачую!» Еміля Золя. У 1902 році його обрали членом верхньої палати парламенту від департаменту Вар. З березня по жовтень 1906 року обіймав посаду міністра внутрішніх справ. З жовтня 1906 року по липень 1909 року був на посту прем’єр-міністра. Радикальна політика Жоржа Клемансо була спрямована на жорсткі репресії проти учасників демократичного та робітничого руху. У 1909 році вийшов у відставку, зберігши при цьому своє місце в сенаті. Він продовжував співпрацювати з комітетом по армії і зовнішньої політики.
Клемансо з 1913 року видавав газету під назвою «Вільна людина». У ній діяч висловлював думку про неминучу війну з Німеччиною, критикував за повільність уряд, який гальмував втілення військових програм. Коли почалася Перша світова, політик активізував критику влади і наполягав на участі у війні до перемоги.
Другий раз Жорж Клемансо сформував уряд в листопаді 1917 року, зайнявши пост військового міністра. Він виступав за створення єдиного командування союзними арміями під керівництвом Фердинанда Фоша, зберігаючи за собою провідну роль прем’єр-міністра у військовому і політичному керівництві. Прем’єр міністр Франції Жорж Клемансо був затятим противником радянської влади і підтримував контрреволюційні антирадянські сили. Він визнав білогвардійські «уряди» Денікіна і Колчака, надаючи їм всіляку допомогу.
Також політик був головою в 1919-1920 роках на Паризькій мирній конференції, де заклалися основи післявоєнного світу. Очолюючи французьку делегацію, політик відстоював інтереси своєї країни. Він вважав, що Німеччина повинна виплатити репарації, які відшкодували б вартість завданих руйнувань і передати промислову область Саар, лівий берег Рейну. На президентських виборах в 1920 році Жорж Клемансо зазнав фіаско і відійшов від політичної діяльності. Політик став багато подорожувати: він відвідав Індонезію, Сінгапур, Індію, Єгипет, Судан, США. Останні роки життя працював над мемуарами і філософськими працями.
Помер прем’єр-міністр Франції 24 листопада 1929 року в Парижі.
Жорж Клемансо цікаві факти
10 років життя присвятив літературній діяльності. У 1926 році була опублікована книга про афінського оратора Демосфена, через рік двотомник «Вечірні думки». У 1928 році вийшла книга про художника-імпресіоніста К.Моне і замітки Реконструкція в Америці. Останньою книгою була «Велич і злидні перемоги».
Був прихильником культури Далекого Сходу і Стародавньої Греції.
Мав титул Батько Перемоги. Жорж Клемансо увійшов в історію під прізвиськом Тигр. Отримав таке прізвисько за пристрасні полемічні статті в газетах, промови в парламенті і радикальну політику. Про нього говорили, що треба побоюватися «його мови, його шпаги і його пістолета».
У нього було троє дітей: Тереза, Мадлен і Мішель.
Одного разу на Жоржа Клемансо вчинили замах. Близько 9 години ранку він прямував в резиденцію на вулиці Сан-Домінік і терорист випустив 9 куль з револьвера по його автомобілю. Одна поранила Клемансо в праву лопатку. Рана виявилася не смертельною.
