Андрій Малишко «Вчителька» аналіз

Андрій Малишко «Вчителька» 

Сонечко встає, i в росi трава,
Бiля школи в нас зацвiтають квiти,
Вчителько моя, зоре свiтова,
Де тебе питать,
Де тебе зустрiти?

На столi лежать зошитки малi,
I роботи час проганяє втому.
I летять-летять в небi журавлi,
I дзвенить дзвiнок
Хлопчику малому.

Скiльки пiдросло й полетiло нас
В молодiй веснi, в колосистiм полi,
А у тебе знов та ж дорiжка в клас,
Той же явiр наш
Пiд вiкном у школi.

Двох синiв твоїх узяли фронти,
Бо на рiдний край впала чорна злива.
В партизанську нiч посивiла ти,
Як в тяжкий мороз
Непожата нива.

Знов щебече юнь i цвiте трава,
Пiзнаю тебе в постатi несхилiй,
Вчителько моя, зоре свiтова,
Раднице моя
На Вкраїнi милiй!

Андрій Малишко «Вчителька» аналіз

Вірш став піснею, та ще й народною, бо він мелодійний, із задушевними словами, які знаходять відгук у серці кожної людини.

Головна думка вірша — треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей.

Зміст вірша А. Малишка щирий, задушевний завдяки досконалій художній формі, вдало дібраним художнім засобам.

Художні засоби «Вчителька»

Епітепи у вірші Малишка «Вчителька»

  • Зоре світова — учитель, найвища посада на землі. Як зоря, він несе світло знань, добра і миру; слово «світова» асоціюється водночас зі світлом і світом;
  • постаті несхилій — цей епітет підкреслює незламність, силу характеру вчительки, яка знайшла в собі мужність після пережитого горя знову прийти до дітей, вчити їх добра, наставляти на розум;
  • чорна злива — епітет «чорний» у складі метафоричного вислову (слова, вжиті у переносному значенні) нагадує про жах війни;
  • партизанська ніч — згадка про мужніх захисників вітчизни, які ціною неймовірних зусиль, а то й самого життя наближали в тилу у ворога перемогу над фашистськими загарбниками; може, й героїня вірша, наражаючись на смертельну небезпеку, допомагала партизанам;
  • непожата нива — асоціюється з горем, лихом, що спіткало господарів цього поля і завадило зібрати найцінніше — хліб;
    в молодій весні,
  • в колосистім полі — ці епітети створюють образ юності, адже школу закінчують звичайно навесні; колосисте поле символізує щедрість і повноту життя, його розквіт.

Епітети, до яких вдається поет, служать для створення містких, яскравих і разом із тим зворушливих, задушевних поетичних образів — щирої й мужньої вчительки-наставниці, юних випускників — надії та майбутнього країни, образи рідного краю; нагадують епітети й про тяжке воєнне лихоліття.

  • Порівняння — посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива;
  • питальні та окличні речення, звертання — Де тебе питать?, Раднице моя на Вкраїні милій!, Вчителько моя;
  • зменшено-пестливі слова — зошитки, сонечко;
  • повтори — летять-летять;
  • слова в переносному значенні — і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.

Як бачимо, у А. Малишка немає випадкових художніх засобів, кожне слово виважене, значуще, викликає багато асоціацій. Це свідчить про великий поетичний дар митця.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 7 клас
Коментарі:
  1. 2 месяца ago
  2. 2 месяца ago
    • 2 месяца ago
  3. 2 недели ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *