«Гайдамаки» образ Гонти

гайдамаки

Характеристика образу Гонти в поемі «Гайдамаки» Шевченка

Іван Гонта, як і Максим Залізняк, — історична особа , який є проводирем повстанського руху гайдамаків. Він перейшов на бік повстанців, бо, перебуваючи на службі у польського магната, бачив, як конфедерати знущаються з людей, зневажають український народ. Визначальна риса Івана Ґонти — відданість присязі, вірність клятві. 

Найяскравіше і найповніше образ Гонти розкрито в розділі «Гонта в Умані», де  він спершу з Максимом заохочує гайдамаків: «Добре, діти. Отак їх, проклятих!», а потім до нього приносять його синів-католиків. З цього часу відбувається боротьба Гонти-месника і Гонти-батька.

Гонта — люблячий батько, але все ж-таки народні інтереси беруть гору і він уникаючи всенародного осуду, посилаючись на присягу, вбиває єдиних рідних дітей, хоча знає, що вони безвинні. Він тяжко переживає смерть синів, і хоче помститися за своїх дітей: «Крові мені, крові! Шляхетської крові, бо хочеться пить, хочеться дивитись, як вона червоніє, хочеться напиться…»

Гонта топить своє горе в крові шляхтичів, у руйнуванні, напівбожевільному крикові, страшних чоловічих сльозах. Страждання Івана такі великі, що, здається, небо над ним повинно розколотися або земля під ногами розступитися. Сам Гонта вважає себе пропащим навіки. Ось чому зорі — за фольклорним уявленням «Божі оченьки», «Божі бджілоньки» — стають для дітовбивці найвищим докором сумління: Праведнії зорі! / Сховайтесь за хмару, я вас не займав, / Я дітей зарізав!

Після цього над ним перемагають батьківські обов’язки : він іде і знаходить тіла дітей і ховає їх : “Гонта мов не чує, синам хату серед степу глибоку будує. Та й збудував. Бере синів, кладе в темну хату…» За козацьким звичаєм накриває їхні очі червоною китайкою. Гонта картає себе за цей вчинок і просить пробачення у синів: «Та благайте, просіть Бога, нехай на сім світі мене за вас покарає, за гріх великий. Просіть, сини! Я прощаю, що ви католики.»
Помирає Гонта на чужій землі без похорону і ніхто навіть за ним не зронив сльози. Це, мабуть, було першою карою Бога за вбивство рідних дітей.

У народних переказах немає свідчень про вбивство Гонтою своїх синів-католиків. Шевченко вводить у поему цей епізод, щоб підкреслити відданість ватажка справі. У цьому Гонта схожий на гоголівського Тараса Бульбу, б о не може відступити, інакше не зможе потім вимагати виконання присяги від інших учасників повстання.

Цитати до образу Гонти з поеми «Гайдамаки» Шевченка ви можете прочитати в наступній статті.

Коментарі:
  1. 9 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *