Генрік Ібсен коротка біографія

ГЕНРИК ИБСЕН ХРОНОЛОГІЯ

Генрік Ібсен коротка біографія наведена в цій статті, а хронологічна таблиця його життя в попередній.

Генрік Ібсен коротка біографія

Генрік Юхан Ібсен народився 20 березня 1828 в портовому місті Шієн, що на півдні Норвегії, в родині багатого комерсанта. Його батько в 1836 році розорився, і в 1844 році Ібсен залишив будинок і став працювати учнем аптекаря. Одночасно він займався журналістикою, писав сатиричні вірші.

В університеті Христианії Ібсен вивчав медицину, однак навчанню завадило захоплення театром. Завдяки створеній ним тираноборчеській драмі «Катіліна» і середземноморської ідилії «Богатирський курган» він отримав місце драматурга, режисера та керівника Норвезького театру в Бергені — перший національний театр.

У 1850 році він переїздить до Кристіанії (сучасне Осло) і стає професійним літератором.

В 1857-1862 роках Ібсен очолював столичний Норвезький театр.

1864 року Ібсен виїхав із Норвегії. Це добровільне вигнання тривало аж 27 років.

Ібсен одружився із Сюзанною Торесен, яка стала його вірним другом на все життя. У них народився син.

З 1864 по 1891 роки Родина письменника жила то в Італії, то в Німеччині (Рим, Дрезден, Мюнхен). Збираючи матеріали для драми про Юліана-відступника «Кесар і галілеянин» (1873), Ібсен задумав сатиричну поему, яка в результаті стала великою драматичною поемою «Бранд» (1866), герой якої — цілісна людина, що не зупиняється ні перед якими жертвами для здійснення свого ідеалу. Масштабність філософсько-символічної драми зберігається в «Пер Гюнта» (1867). Основна тема п’єс «Стовпи суспільства» (1877), «Ляльковий дім» (1879), «Привиди» (1881), «Ворог народу» (1882) — невідповідність між показним блиском суспільства і його фальшивою внутрішньою суттю. З середини 1880-х років соціальна критика у драматурга слабшає, і в пізніх п’єсах ускладнюється підтекст, зростає тонкість психологічного малюнка, одночасно посилюються елементи символіки. Хоча тема «сильної людини» виступає на перший план, автор безжалісний до героїв, що реалізують своє покликання за рахунок життя і щастя інших людей: «Росмерсхольм» (1886), «Гедда Габлер» (1890), «Будівельник Сольнес» (1892), «Йун Габріель Боркман» (1896). В апогеї небувалого творчого розквіту влітку 1891 Ібсен повернувся до Норвегії. Незабаром після сімдесятиріччя він переніс кілька ударів. Останньою його драмою з 26 стала п’єса «Коли ми, мертві, прокидаємося» (1899), де він, без жодної поблажливості до себе, піддав нещадному суду свій творчий шлях.

1891 року Ібсен повернувся до Норвегії.

Помер Генрік Ібсен 23 травня 1906 року після виснажливої хвороби в Христианії (нині — Осло).

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *